Сьогодні делегація освітян і науковців на чолі з Міністром освіти і науки України Сергієм Шкарлетом прибула до Республіки Таджикистан.

У межах візиту з 29 березня по 2 квітня 2021 року відбуватиметься низка заходів, спрямованих на розвиток співпраці двох країн у сфері освіти і науки.

Державне підприємство «Український державний центр міжнародної освіти» представило статистичні дані щодо навчання громадян Таджикистану в Україні. Так, станом на 01.01.2021 р. у закладах вищої освіти України навчається 134 громадянина Республіки Таджикистан.

Серед спеціальностей, які обирають таджицькі студенти, найпопулярнішими є:

• – авіаційний транспорт;
• – лікувальна справа;
• – стоматологія;
• – телекомунікації та радіотехніка;
• – медсестринство.

Протягом першого дня українська делегація відвідала Таджицький аграрний університет імені Шіріншо Шотемур, де проходитиме виставка-ярмарок «Study in Ukraine». У виставці візьмуть участь понад 40 закладів вищої освіти України.

Також фахівці УДЦМО зустрілися з представниками «Центру міжнародних програм» при Міністерстві освіти і науки Республіки Таджикистан та обговорили умови підписання меморандуму про співпрацю.

Міністерство закордонних справ вперше в історії України ухвалило Стратегію публічної дипломатії. У ній сформульовано 7 напрямів діяльності для просування позитивного іміджу України, серед яких – науково-освітній. Документ представлено й опубліковано на сайті відомства сьогодні, 26 березня 2021 року.

В освітньо-науковому напрямі Державне підприємство «Український державний центр міжнародної освіти» співпрацює і взаємодіє з  Міністерством закордонних справ України.

Згідно зі Стратегією, науково-освітня дипломатія – це напрям публічної дипломатії, що допомагає побудувати міцні партнерські відносини з іншими країнами чи регіонами завдяки науково-освітньому обміну; вирішувати глобальні, регіональні та національні виклики з використанням наукових здобутків; формувати зовнішньополітичні рішення з урахуванням фактичних даних.

Науково-освітня дипломатія також створює належні умови для міжнародної співпраці в галузі освіти та науки.

Вимірами роботи суб’єктів публічної дипломатії у сфері науково-освітньої дипломатії є:

1) просування освітнього потенціалу України

2) сприяння залученню іноземних студентів до навчання в Україні

3) просування України як сприятливої країни для розвитку глобальних талантів

4) популяризація науково-технічних досягнень України

5) підтримка міжнародного співробітництва в галузі освіти та науки

6) сприяння проведенню спільних міжнародних досліджень, наукових та освітніх обмінів, програм мобільності вчених та студентів.

Документ визначає географічні пріоритети просування освітніх можливостей. Це – Аргентина, Марокко, Кувейт, Оман, Йорданія, ОАЕ, Катар, Саудівська Аравія, КНР, Індія, Туреччина, Нігерія, Малайзія, Ізраїль.
 
Ознайомитись зі Стратегією можна за посиланням.

29 березня – 2 квітня 2021 року відбудеться візит освітян і науковців на чолі з Міністром освіти і науки України Сергієм Шкарлетом до Республіки Таджикистан.

Державне підприємство «Український державний центр міжнародної освіти» також буде учасником української освітньої делегації. Загалом понад 80 керівників закладів освіти, провідних освітян, науковців, представників бізнесу представлятимуть Україну у Таджикистані.

Захід проходитиме на виконання Указу Президента України №210/2020 «Про вдосконалення вищої освіти в Україні», зокрема, з метою популяризації можливостей здобуття вищої освіти в Україні для іноземних студентів.

Програмою візиту передбачено:

• – Форум ректорів закладів вищої освіти України та Республіки Таджикистан;
• – Форум випускників українських закладів вищої освіти, які є громадянами Республіки Таджикистан;
• – Освітня виставка «Study in Ukraine» для таджицької молоді.

УДЦМО на своїх інформаційних ресурсах висвітлюватиме ключові події заходу, спрямовані на розвиток співпраці двох країн у сфері вищої освіти.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон, що передбачає надання біометричних даних іноземцями, які подають документи для отримання української візи. Про це повідомляється на сайті Офісу Президента.

Документ має на меті удосконалення візових процедур та запровадження оформлення іноземцям та особам без громадянства біометричних українських віз.

Зокрема, згідно із законом, іноземці та особи без громадянства зобов’язані подавати в установленому Кабінетом Міністрів порядку свої біометричні дані під час оформлення візи, якщо інше не передбачено законодавством.

Неподання іноземцем своїх біометричних даних визначається як додаткова підстава для відмови йому в наданні української візи.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 6 місяців після набрання чинності.

Український інститут розпочинає серію публічних презентацій і дискусій, присвячених результатам низки досліджень сприйняття України за кордоном.  24 березня 2021 відбудеться презентація результатів досліджень про сприйняття України у трьох країнах — США, Японії та Туреччині.

Захід проходитиме онлайн на сторінці Українського інституту українською мовою з синхронним перекладом англійською:

12:30 – 13:30 Сприйняття України за кордоном: презентація проєкту

13:30 – 14:45 Сприйняття України в Японії

15:00 – 16:00 Сприйняття України в Туреччині

16:30 – 17:30 Сприйняття України в США

Аналітики, які проводили дослідження, а також фахівці-дипломати обговорять можливості і перспективи для двосторонньої співпраці у сферах культури, освіти, науки, громадянського суспільства у відповідних країнах.

Загалом дослідження охопило 7 країн – Францію, Німеччину, Польщу, США, Японію, Туреччину, Угорщину. Результати розкривають ставлення та рівень обізнаності про Україну та українську культуру у кожній з країн.

Дослідження проводилися в 2020 році Українським інститутом спільно з Міжнародним фондом «Відродження». Виконавці досліджень: аналітичний центр Foreign Policy Council «Ukrainian Prism» та дослідницька компанія InMind.

При в’їзді до України іноземці повинні мати негативний результат тестування на COVID-19.  Про це повідомляється на сайті Міністерства закордонних справ України (https://mfa.gov.ua/news/kabinet-ministriv-ukrayini-zminiv-umovi-vyizdu-inozemnih-gromadyan-do-ukrayini)

Тестування повинне бути зроблене методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) не пізніше, як за 72 години до перетину державного кордону України.

У разі відсутності обов’язкового полісу (свідоцтва, сертифіката) страхування або негативного результату ПЛР-тестування на COVID-19, співробітники Державної прикордонної служби України мають право відмовити іноземцям та особам без громадянства у перетині українського державного кордону.

З 10 лютого по 10 березня 2021 року в рамках “Місяця культурної дипломатії України” до Вікіпедії додали 817 нових статей про Україну.

Завдяки ініціативі Українського інституту спільно із Міністерством закордонних справ та ГО «Вікімедіа Україна» 172 користувачі створили та покращили статті понад 1200 разів, створили не менше 817 нових статей українською та іноземними мовами.

Наприклад, нові статті «Многая літа» і «Борщ» створили мовою малаялам (Індія), а статтю про «Розстріляне відродження» – китайською. Багатьма мовами поповнили Вікіпедію статтями про бренд України – Ukraine NOW; про відомі українські фільми останніх років – «Атлантида», «Донбас»; Дзигу Вертова, Софію Яблонську.

Загалом кампанія #UkraineEverywhere охопила 44 мови. Лідерами за кількістю доданих та доопрацьованих статей стали португальська, англійська, французька мови. Чималий інтерес проєкт викликав у країнах Азійського напрямку, багато редагуваннь зробили перською мовою та додали статі арабською, японською і китайською мовами

Організатори переконані, завдяки проєкту люди в усьому світі зможуть дізнатися нове про Україну, зацікавлюватимуться  відвідати її, навчатися в ній чи інвестувати.

Щорічно 21 березня у світі відзначають День поезії. Основна мета його святкування – сприяння мовному розмаїттю та підтримка мов, що зникають, за допомогою поезії. День також покликаний сприяти розвитку поезії, поверненню до традиції поетичних читань, викладанню поезії, відновленню діалогу між поезією та іншими видами мистецтва (театром, танцями, музикою, живописом), а також заохочення видавничої справи та створення в ЗМІ позитивного образу поезії як справді сучасного мистецтва , відкритого людям.

У 1999 році на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено щорічно відзначати Всесвітній день поезії (World Poetry Day) 21 березня. Перший Всесвітній день поезії пройшов у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.

Всесвітній день поезії – це нагода вшанувати поетів, відродити усні традиції поетичних читань, підвищити інтерес до читання, сприяти зближенню між поезією та іншими видами мистецтва, а також забезпечити більш широке висвітлення поезії в засобах масової інформації. Поезія продовжує об’єднувати людей з усіх континентів. Долучайтеся до святкування!

Директорка Державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти» Олена Шаповалова долучилася до онлайн-зустрічі Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя із представництвом Українсько-Бразильської Центральної Репрезентації.

У контексті відзначення у 2021 році 130-річчя української імміграції до Бразилії такий захід став важливим маркером для розбудови українсько-бразильських відносин, зокрема і в освітній сфері.

Під час зустрічі спікери окреслювали перспективні напрями співпраці. Серед них – доступ молоді Бразилії українського походження до дистанційних курсів із вивчення української мови, спільних наукових проєктів між провідними університетами обох країн, літніх мовних таборів тощо.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь відзначив роботу УДЦМО з утвердження української освіти за кордоном, а Надзвичайний і Повноважний Посол України в Бразилії Ростислав Троненко висловив підтримку і сприяння в реалізації ініціатив, які озвучила Олена Шаповалова.

Щороку на початку весни, 9 і 10 березня, в Україні та світі відзначають Шевченківські дні, які припадають на роковини народження і смерті видатного українського поета, прозаїка, живописця Тараса Шевченка.

Тарас Шевченко став символом волі, справедливості та витривалості для кожного громадянина України, символом українського національного руху та відродження.

Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринці Черкаської області в сім’ї кріпаків. У 24 роки друзі викупили поета з кріпацтва. Попри складне життя в неволі, Тарас Шевченко любив Україну, яка на той час перебувала у складі Російської імперії, і хотів бачити її вільною. Його творчість та образ протягом років надихали українських патріотів на боротьбу за майбутнє України.

Найвідомішими творами Шевченка є збірка віршів “Кобзар”, поема “Гайдамаки”, “Кавказ”. Серед віршів – “Заповіт”, “Мені тринадцятий минало”, “Садок вишневий коло хати” та інші.

Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року. Поховали поета, як він сам заповідав, на Чернечій горі над Дніпром біля Канева в Україні.

З 1918 року вшанування пам’яті великого Кобзаря 9 березня стало в нашій країні щорічним і всенародним.

Також, за рішенням ЮНЕСКО, ювілеї Тараса Шевченка відзначалися в усіх державах світу. Твори Шевченка перекладені понад ста мовами. Про світову славу відомого українця свідчать пам’ятники, встановлені в різних містах світу: Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі та інших. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.

До річниці по всій Україні й у світі відбудуться урочисті заходи та церемонії покладання квітів до пам’ятника Шевченку.