Дорогі студенти, щиро вітаю вас із Міжнародним днем студента!

В Україні здобувають освіту понад 75 тисяч іноземних студентів зі 155 країн. Активність, жага до відкриттів, цілеспрямованість — ось, що поєднує студентів по всьому світу! І нехай ця спрямованість не зникне з роками, а невичерпна енергія буде спрямована на створення кращого майбутнього.

Студентські роки залишають у серцях і в пам’яті кожного незабутній слід, вони прекрасні своєю романтикою, світлими очікуваннями. Нехай ваші студентські будні будуть завжди насичені радістю пізнання та спілкування, допоможуть вам знайти гідне місце у житті.

Цього дня також хочу привітати викладачів і колег, які докладають всіх зусиль, щоб студенти здобували якісну освіту. Адже за якісною освітою – майбутнє!

Happy International Students’ Day!

Які заклади вищої освіти України і спеціальності обирають іноземні громадяни, які проблеми і особливості вступу у 2021 році. Про це розповіла директорка Українського державного центру міжнародної освіти Олена Шаповалова під час семінару з інтернаціоналізації вищої освіти, який проходив 28-29 жовтня 2021 року на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

“Цьогоріч статистика запрошень помітно відрізняється від попередніх років. Одна з причин – недобір медичними вишами, які зазвичай у лідерах за запрошеннями, абітурієнтів із Індії. Адже індійські випускники фактично ще не встигли податись, оскільки щойно отримали результати свого іспиту для вступу на медичні спеціальності”, – пояснила Олена Шаповалова.

Так, найбільше запрошень на навчання зареєстрували:
1. Приватний заклад вищої освіти «Міжнародний європейський університет»;
2. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна;
3. Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
4. Одеський державний аграрний університет;
5. Харківський національний медичний університет;
6. Приватний заклад вищої освіти “Академія кіно та нових медіа”;
7. Вищий навчальний заклад Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”;
8. ТОВ “Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини”;
9. Харківський національний університет радіоелектроніки;
10. Білоцерківський національний аграрний університет.

З-поміж спеціальностей найпопулярнішими серед іноземних абітурієнтів є медицина, менеджмент, економіка, стоматологія, комп‘ютерні науки, комп’ютерна інженерія, середня освіта (за предметними спеціалізаціями), фармація та промислова фармація, філологія, хімічні технології та інженерія.

Серед проблемних аспектів вступної кампанії, на яких наголосила Олена Шаповалова – відповідальність ЗВО при видачі запрошень особисто, обмеженість вибору мови навчання, пауза в наборі, яка викликана погодженням змін до наказу щодо подовження термінів вступу іноземців до 15 грудня 2021 року.

Який вплив має навчання іноземних студентів на економіку та імідж України? Чому іноземні студенти обирають Україну для здобуття освіти? Що необхідно для популяризації можливостей навчання в Україні серед іноземців? Про це розповіла директорка Українського державного центру міжнародної освіти (УДЦМО) Олена Шаповалова в ефірі Парламентського телеканалу «Рада» 9 листопада 2021 року.

 

«Іноземні студенти вибирають Україну, в першу чергу, через якість освіти і визнання диплома на батьківщині або за кордоном. І нам дуже приємно, що українська вища освіта допомагає випускникам ставати успішними і реалізовувати себе», – відзначила Олена Шаповалова.

Серед громадян іноземних держав, які здобули освіту в Україні, за словами Олени Шаповалової, є багато державних діячів, представників наукової спільноти та бізнесу.

“До 30 річниці незалежності України команда УДЦМО підготувала спеціальний проєкт, присвячений відомим іноземцям-випускникам українських ЗВО. Це 30 історій іноземних студентів, які після закінчення українських університетів стали відомими й успішними. Серед них – Міністр закордонних справ Таджикистану Сіроджиддін Мухріддін, Міністр спорту, культури і спадщини Кенії Мохамед Аміна, Президент Ради Міжнародної організації цивільної авіації Олумуіва Бенард Аліу (Нігерія) та інші відомі особистості”, – зазначила Олена Шаповалова.

Олена Шаповалова пояснила, що всю інформацію про умови вступу, перелік закладів вищої освіти, які готові набирати іноземців на навчання та іншу корисну інформацію іноземні студенти можуть знайти на сайті УДЦМО (https://studyinukraine.gov.ua), а також на порталі Ukraine.ua та сайтах закордонних дипломатичних установ України. Вона також розповіла про процес вступу, візові та міграційні процедури для іноземних студентів.

 

«Для нас дуже цінно, що в Україні навчається понад 75 тисяч студентів зі 155 країн світу. Адже навчання іноземних студентів – це визнання української освіти, імідж України та інвестиції в економіку», – відзначила Олена Шаповалова.

За орієнтовними розрахунками УДЦМО, іноземний студент, здобуваючи вищу освіту в Україні, витрачає щонайменше від 6-8 тис. доларів США щороку. Загальна сума витрат на навчання, проживання, страхування, оформлення документів, харчування, транспорт та інші потреби сягнула понад 570 млн доларів США. Якщо в середньому тривалість навчання дорівнює 5-6 рокам, то в цілому дохід України від іноземних студентів за цей період становить понад 3 млрд доларів США.

Олена Шаповалова запевнила, що Україна створює умови для того, щоб іноземних студентів в українських ЗВО ставало більше. Серед них – План заходів щодо популяризації можливостей здобуття вищої освіти в Україні для іноземних студентів, який було розроблено на виконання Указу Президента України №210/2020 «Про вдосконалення вищої освіти в Україні» й затверджено Кабінетом міністрів України 21 квітня 2021 року.

«Це вперше за всю історію незалежної України ми маємо план популяризації української вищої освіти для іноземців. Він включає низку заходів, які спрямовані на залучення більшої кількості іноземних студентів до українських вишів. Серед них – проведення маркетингового дослідження привабливості української освіти, проведення Українського форуму міжнародної освіти, виставок Study in Ukraine за кордоном», – сказала Олена Шаповалова.

Серед інших умов – напрацювання народними депутатами поправок до закону, що дозволяє студентам навчатися рідною мовою.

9 листопада 2021 року з 10.00 до 11.00 відбудеться ХХІ Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, який транслюватиметься на всіх платформах Суспільного мовлення (https://kh.suspilne.media/articles/12581). Захід традиційно відбувається у День української писемності та мови — 9 листопада.

Радіодиктант національної єдності — щорічна подія, яку ініціювало і проводить Українське радіо. Перший радіодиктант відбувся у 2000 році. Наразі – це масштабний національний флешмоб із популяризації української мови та грамотності, у якому беруть участь тисячі людей в Україні і за кордоном.

Суть заходу полягає в одночасному написанні диктанту великою кількістю людей. Диктант складається зі 100—120 слів. Текст для нього замовляється спеціально. Цього року автором тексту та читцем є український письменник Юрій Андрухович.

Надіслати готовий текст можна упродовж доби. Текст всеукраїнського диктанту оприлюднять на сайті Українського радіо 11 листопада об 11:00.

Паперового листа потрібно надіслати за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада.

Онлайн свою роботу можна надіслати на скриньку rd@ukr.radio. Після оприлюднення диктанту електронні листи не прийматимуть.

Надіслані роботи перевірить спеціальна комісія. Автори написаних без помилок робіт отримають подарунки від партнерів проєкту. Результати оголосять упродовж 1–2 місяців.

Зміни до наказу Міністерства освіти і науки України № 1541, який визначає порядок організації набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства, а саме подовження до 15 грудня 2021 року прийому іноземців на навчання, найближчим часом буде зареєстровано в Міністерстві юстиції України. Лише після оприлюднення зареєстрованого у Мін’юсті наказу відповідні зміни щодо подовження термінів до 15 грудня 2021 року наберуть чинності.

Таке подовження зумовлене поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірсом SARS-CoV-2.

«Зазначені зміни до Наказу №1541 підтримано Колегією МОН, вони пройшли громадське обговорення, і їх уже підписано Міністром освіти і науки України паном Сергієм Шкарлетом. З жовтня документ перебуває на погодженні в інших ЦОВВ», – зазначила Олена Шаповалова.

Так, згідно з Рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 27 травня 2021 року, де з відповідною ініціативою виступила Олена Шаповалова, визначено внесення зміни до документів, що регулюють терміни вступу іноземців та осіб без громадянства на навчання в Україні, передбачивши продовження терміну для здобуття ступенів молодшого бакалавра, бакалавра, магістра у 2021 році до 15 грудня.

«Дякую Міністерству освіти і науки України за підтримку нашої ініціативи про продовження термінів вступу іноземців до 15 грудня цього року. Це відкриває можливості для декількох тисяч іноземних студентів, які прагнуть здобути вищу освіти в Україні, приїхати до нас на навчання цього року!», – зазначила Олена Шаповалова.

28-29 жовтня 2021 року на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди проходить міжнародний науково-практичний семінар «Інтернаціоналізація вищої освіти в Україні: європейський контекст і вітчизняні практики».

Під час відкриття семінару виступила директорка Українського центру міжнародної освіти Олена Шаповалова. Вона привітала всіх учасників семінару й подякувала організаторам, презентувала учасникам актуальні статистичні дані щодо запрошень на навчання до українських закладів вищої освіти, розповіла про нові підходи до організації навчання іноземних студентів. Окрему увагу Олена Шаповалова приділила процесу видачі запрошень і відповідальності вишів.

«Нині триває вступна кампанія для іноземних студентів. Тому хотіла б наголосити на важливості проведення співбесід перед видачою запрошення та відповідальності, яка лежить при цьому на ЗВО», – сказала директорка УДЦМО Олена Шаповалова.

Під час семінару учасники мали можливість ознайомитися з кращими міжнародними та вітчизняними практиками організації освіти для іноземних здобувачів освіти, міжнародною діяльністю і співробітництвом закладів вищої освіти України та інших країн світу.

Організаторами заходу є Міністерство освіти і науки України, Український державний центр міжнародної освіти, Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, МБФ «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики», факультет Artes Liberales Варшавського університету та ГО «Інноваційний університет».

Кращі міжнародні та вітчизняні практики організації освіти для іноземних студентів, міжнародна діяльність та співробітництво ЗВО – про це йтиметься під час міжнародного науково-практичного семінару «Інтернаціоналізація вищої освіти в Україні: європейський контекст і вітчизняні практики». Захід відбудеться 28-29 жовтня 2021 року на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Семінар буде корисним для представників закладів вищої освіти, наукових установ, професійних та громадських об’єднань, установ неформальної освіти, які цікавляться інтернаціоналізацією вищої освіти.

Серед тем панельних засідань:
1. Інтернаціоналізація української освіти і науки: виклики і перспективи;
2. Роль міжнародної діяльності та співробітництва у майбутньому України;
3. Досвід реалізації програм міжнародної освіти в українських університетах;
4. Міжкультурні та освітні центри як інструмент побудови сталого партнерства.

Учасники отримають сертифікат, а також збірник матеріалів семінару.
 

Для участі у семінарі необхідно подати до Оргкомітету заявку.
 

Захід організовує Український державний центр міжнародної освіти, за участі та підтримки Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України, Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, МБФ «Міжнародний фонд досліджень освітньої політики», факультету Artes Liberales Варшавського університету та громадської організації «Інноваційний університет».

14 жовтня в Україні відзначають державне свято – День захисників і захисниць України.

Це свято зберігає багаті та славні традиції українського народу, уособлює мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі. День захисників і захисниць України уособлює наші незмінні цінності: любов до Батьківщини, готовність захищати свою країну, відстоювати її інтереси.

Свято на державному рівні почали відзначати тільки з 2014 року, проте воно зберігає в собі історію багатьох століть. Дату 14 жовтня було обрано не випадково, адже саме цього дня відзначається велике православне свято – Покрова Пресвятої Богородиці. Вона вважалася заступницею українських козаків, надавала їм наснаги та сил у боротьбі. Українське козацтво завжди було і залишається символом мужності, незламності національного характеру, непохитності віри і духу. Також, саме цього дня відзначається і створення Української повстанської армії.

З нагоди свята вітаємо всіх, хто має високе звання захисника чи захисниці України!

Музей «Становлення української нації» – це перший в Україні інноваційний музей історії, де минуле поєднується з сучасними технологіями.

Відвідавши його, можна за півтори-дві години ознайомитися з головними подіями в історії нашої держави, побачити 25 сюжетних композицій, а також зустріти найвідоміших державних діячів різних часів – від засновників Києва до знаменитих особистостей сучасності.

Вражають своєю реалістичністю 3D фігури видатних постатей: королів та гетьманів, військових та вчених, артистів та спортсменів. Окремі фігури підморгують і вміють посміхатися.

Кожну інсталяцію супроводжує інтерактивний аудіо і відео контент у поєднанні зі спецефектами, що занурює відвідувача в атмосферу відповідної епохи.

Медіагід доступний 8-ма мовами: українською, англійською, китайською, іспанською, російською, італійською, польською та німецькою.

Музей знаходиться у Києві на вул. Лаврська, 27. Він розташований із тильної сторони монументу Батьківщина-Мати в головному корпусі Національного музею історії України у Другій світовій війні. Музей працює щоденно, без перерви та вихідних.

Докладна інформація – на сайті https://www.museumsun.org

Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського та Київський національний університет імені Тараса Шевченка ввійшли до переліку найкращих закладів вищої освіти за можливостями працевлаштування випускників. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому британською компанією Quacquarelli Symonds. (https://www.topuniversities.com/university-rankings/employability-rankings/2022)

Так, Київський політехнічний інститут увійшов до рейтингу в діапазоні 501+, а Київський національний університет імені Тараса Шевченка посів позицію в діапазоні 301-500.

Загалом до рейтингу потрапили 550 закладів вищої освіти з усього світу.

Довідково:
QS Graduate Employability Rankings – це рейтинг найкращих університетів світу, який щорічно складає Міжнародне аналітичне агентство в галузі вищої освіти QS Quacquarelli Symonds. До рейтингу QS Graduate Employability Rankings ЗВО входять за ознакою можливості працевлаштування випускників після завершення навчання. Під час його складання враховуються:
• наявність партнерських відносин із роботодавцями (зокрема стажування);
• кількість лідерів в окремих галузях серед випускників;
• частоту присутності роботодавців на території кампусу;
• рівень працевлаштування випускників, зважаючи на місце розташування університету.