Український інститут розпочинає серію публічних презентацій і дискусій, присвячених результатам низки досліджень сприйняття України за кордоном.  24 березня 2021 відбудеться презентація результатів досліджень про сприйняття України у трьох країнах — США, Японії та Туреччині.

 

Захід проходитиме онлайн на сторінці Українського інституту українською мовою з синхронним перекладом англійською:

 

12:30 – 13:30 Сприйняття України за кордоном: презентація проєкту

13:30 – 14:45 Сприйняття України в Японії

15:00 – 16:00 Сприйняття України в Туреччині

16:30 – 17:30 Сприйняття України в США

 

Аналітики, які проводили дослідження, а також фахівці-дипломати обговорять можливості і перспективи для двосторонньої співпраці у сферах культури, освіти, науки, громадянського суспільства у відповідних країнах.

 

Загалом дослідження охопило 7 країн – Францію, Німеччину, Польщу, США, Японію, Туреччину, Угорщину. Результати розкривають ставлення та рівень обізнаності про Україну та українську культуру у кожній з країн.

 

Дослідження проводилися в 2020 році Українським інститутом спільно з Міжнародним фондом «Відродження». Виконавці досліджень: аналітичний центр Foreign Policy Council «Ukrainian Prism» та дослідницька компанія InMind.

При в’їзді до України іноземці повинні мати негативний результат тестування на COVID-19.  Про це повідомляється на сайті Міністерства закордонних справ України (https://mfa.gov.ua/news/kabinet-ministriv-ukrayini-zminiv-umovi-vyizdu-inozemnih-gromadyan-do-ukrayini)

 

Тестування повинне бути зроблене методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) не пізніше, як за 72 години до перетину державного кордону України.

У разі відсутності обов’язкового полісу (свідоцтва, сертифіката) страхування або негативного результату ПЛР-тестування на COVID-19, співробітники Державної прикордонної служби України мають право відмовити іноземцям та особам без громадянства у перетині українського державного кордону.

З 10 лютого по 10 березня 2021 року в рамках “Місяця культурної дипломатії України” до Вікіпедії додали 817 нових статей про Україну.

 

Завдяки ініціативі Українського інституту спільно із Міністерством закордонних справ та ГО «Вікімедіа Україна» 172 користувачі створили та покращили статті понад 1200 разів, створили не менше 817 нових статей українською та іноземними мовами.

 

Наприклад, нові статті «Многая літа» і «Борщ» створили мовою малаялам (Індія), а статтю про «Розстріляне відродження» – китайською. Багатьма мовами поповнили Вікіпедію статтями про бренд України – Ukraine NOW; про відомі українські фільми останніх років – «Атлантида», «Донбас»; Дзигу Вертова, Софію Яблонську.

 

Загалом кампанія #UkraineEverywhere охопила 44 мови. Лідерами за кількістю доданих та доопрацьованих статей стали португальська, англійська, французька мови. Чималий інтерес проєкт викликав у країнах Азійського напрямку, багато редагуваннь зробили перською мовою та додали статі арабською, японською і китайською мовами

 

Організатори переконані, завдяки проєкту люди в усьому світі зможуть дізнатися нове про Україну, зацікавлюватимуться  відвідати її, навчатися в ній чи інвестувати.

 

 

Щорічно 21 березня у світі відзначають День поезії. Основна мета його святкування – сприяння мовному розмаїттю та підтримка мов, що зникають, за допомогою поезії. День також покликаний сприяти розвитку поезії, поверненню до традиції поетичних читань, викладанню поезії, відновленню діалогу між поезією та іншими видами мистецтва (театром, танцями, музикою, живописом), а також заохочення видавничої справи та створення в ЗМІ позитивного образу поезії як справді сучасного мистецтва , відкритого людям.

 

У 1999 році на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено щорічно відзначати Всесвітній день поезії (World Poetry Day) 21 березня. Перший Всесвітній день поезії пройшов у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.

 

Всесвітній день поезії – це нагода вшанувати поетів, відродити усні традиції поетичних читань, підвищити інтерес до читання, сприяти зближенню між поезією та іншими видами мистецтва, а також забезпечити більш широке висвітлення поезії в засобах масової інформації. Поезія продовжує об’єднувати людей з усіх континентів. Долучайтеся до святкування!

 

Директорка Державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти» Олена Шаповалова долучилася до онлайн-зустрічі Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя із представництвом Українсько-Бразильської Центральної Репрезентації.

 

У контексті відзначення у 2021 році 130-річчя української імміграції до Бразилії такий захід став важливим маркером для розбудови українсько-бразильських відносин, зокрема і в освітній сфері.

 

Під час зустрічі спікери окреслювали перспективні напрями співпраці. Серед них – доступ молоді Бразилії українського походження до дистанційних курсів із вивчення української мови, спільних наукових проєктів між провідними університетами обох країн, літніх мовних таборів тощо.

 

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь відзначив роботу УДЦМО з утвердження української освіти за кордоном, а Надзвичайний і Повноважний Посол України в Бразилії Ростислав Троненко висловив підтримку і сприяння в реалізації ініціатив, які озвучила Олена Шаповалова.

 

Щороку на початку весни, 9 і 10 березня, в Україні та світі відзначають Шевченківські дні, які припадають на роковини народження і смерті видатного українського поета, прозаїка, живописця Тараса Шевченка.

 

Тарас Шевченко став символом волі, справедливості та витривалості для кожного громадянина України, символом українського національного руху та відродження.

 

Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринці Черкаської області в сім’ї кріпаків. У 24 роки друзі викупили поета з кріпацтва. Попри складне життя в неволі, Тарас Шевченко любив Україну, яка на той час перебувала у складі Російської імперії, і хотів бачити її вільною. Його творчість та образ протягом років надихали українських патріотів на боротьбу за майбутнє України.

 

Найвідомішими творами Шевченка є збірка віршів “Кобзар”, поема “Гайдамаки”, “Кавказ”. Серед віршів – “Заповіт”, “Мені тринадцятий минало”, “Садок вишневий коло хати” та інші.

 

Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року. Поховали поета, як він сам заповідав, на Чернечій горі над Дніпром біля Канева в Україні.

 

З 1918 року вшанування пам’яті великого Кобзаря 9 березня стало в нашій країні щорічним і всенародним.

 

Також, за рішенням ЮНЕСКО, ювілеї Тараса Шевченка відзначалися в усіх державах світу. Твори Шевченка перекладені понад ста мовами. Про світову славу відомого українця свідчать пам’ятники, встановлені в різних містах світу: Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі та інших. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.

До річниці по всій Україні й у світі відбудуться урочисті заходи та церемонії покладання квітів до пам’ятника Шевченку.

 

8 березня в Україні та світі святкують Міжнародний жіночий день. Цього дня відзначаються досягнення жінок в різних сферах незалежно від національних чи етнічних кордонів, мовних, культурних, економічних і політичних відмінностей.

 

Ідея відзначення свята з’явилася під час Другої міжнародної жіночої конференції, яка відбулась у Копенгагені у 1910 році. Згодом цього дня жінки різних країн світу  почали виходити на вулиці з демонстраціями, відстоюючи таким чином права жінок.

 

На світовому рівні це свято почали відзначати з 1975 року після заклику Організації Об’єднаних Націй. У 1977 році Генеральна Асамблея ООН звернулася до всіх держав

з тим, аби проголосити будь-який день року Міжнародним днем прав жінок і миру, створювати сприятливі умови для усунення дискримінації жінок і для їхнього повного й рівноправного залучення до соціального розвитку.

 

Цьогоріч тема Міжнародного жіночого дня – «Жіноче лідерство: наближаючись до рівноправного майбутнього у світі в часи пандемії».

 

Ця тема покликана привернути увагу до тих зусиль, які жінки та дівчата у всьому світі докладають для розбудови рівноправного майбутнього та відновлення після пандемії COVID-19.