Завдяки аспірантурі в Університеті, я зміг реалізувати себе в якості директора освітнього-культурного центру «Інститут Конфуція», першого та єдиного інституту в Південному регіоні. Отриманий досвід в університеті дозволив реалізувати міжнародні освітні проєкти між Україною та Китаєм, результати яких високо оцінюються владою нашої країни. На даний момент я є заступником начальника міжнародних справ.

Аспірантура в сфері психології допомогла мені усвідомити і удосконалити свій досвід та знання в спілкуванні з людьми. Зрозуміти культурні відмінності. Під час навчання я познайомився з цікавими людьми.

Бажаю подальшого процвітання Вашій країні. Сподіваємось, що співпраця Університетів України з Університетами Китаю, отримають подальший плідний розвиток.

1972 рік був знаменний для мене тим, що я вступив до Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка, моя доля зв’язала мене з Україною в далекій юності.

В інституті ми були оточені увагою і турботою. У нас були прекрасні викладачі! Вчилися ми добре, навчання давалося легко.

Все, що нам дали в інституті, ми, випускники ЗВО, успішно використовували в подальшій роботі.

Надалі моя кар’єра склалася успішно, трудився в апараті Прем’єр-Міністра Республіки Казахстан в якості головного інспектора, очолював Бородуліхінскій район Східно-Казахстанської області. До виходу на заслужений відпочинок був директором Північно-Казахстанського департаменту освіти з контролю в сфері освіти. Сьогодні керую обласним комітетом однієї з найбільших профспілок північного регіону Казахстану.

Де б вони не працювали, я упевнений, що всі мої однокурсники по інституту успішно використовували ті знання і навички, які отримали в нашій альма-матер – Житомирському педагогічному інституті.

На все життя залишилися найтепліші спогади про Україну, про чудових людей, з якими звела мене доля у вашій країні.

Від щирого серця вітаю вас з ювілеєм Незалежності!

Міністр енергетики Монголії

Ще в школі я замислювався над тим, звідки береться енергія і що вона може нам дати. Тому я зробив вибір на користь європейського інституту – НТУ «ХПІ». Тут були запропоновані дуже затребувані спеціальності. Усі викладачі володіли іноземними мовами, були дуже уважні і професійні. Я отримав навички і знання, які зараз мені допомагають в роботі. Студентське життя в Україні було дуже цікавим. НТУ «ХПІ» і моя кафедра завжди залишаться в моїй пам’яті. Україна й інститут – в моєму серці.

Я дуже задоволений чудовим спілкуванням студентів, викладачів та адміністрації. Вони завжди були готові відповісти на наші запитання та допомогти нам. Я дуже задоволений своїм досвідом навчання в ХПІ і думаю, що зробив вдалий вибір.

У мене був друг, який навчався там свого часу, і коли я запитав його про університет, він сказав, що це один з
найкращих в Україні. Цього було достатньо, щоб переконати мене таки подати заявку на вступ.

Я з теплотою згадую своїх викладачів. Вони були доброзичливими до нас та завжди приходили на допомогу. Я бажаю студентам, які зараз навчаються, незважаючи на нелегкий шлях отримання освіти, не сумувати й насолоджуватися цим важливим періодом свого життя.

Університет подарував мені безліч корисних знайомств і зв’язків. Мої одногрупники працюють в різних сферах: хтось за фахом, хтось має свій бізнес, ми досі спілкуємося, дружимо сім’ями, допомагаємо один одному і підтримуємо.

Я щиро бажаю студентам нових задумів і вірних рішень, яскравих щасливих моментів, упевненості в своїх силах та оптимізму.

Я розглядав декілька країн для отримання освіти і вибрав Україну. Вона мене зацікавила з багатьох сторін: від мови і можливості дізнатися батьківщину своїх предків до кар’єрних перспектив. Наразі я займаю посаду начальника міських електричних мереж міста Душанбе.

Студентські роки в університеті назавжди залишаться в пам’яті як найцікавіші. Радійте всьому тому, що відбувається, незважаючи ні на що. Будьте добрими, чесними і справедливими. І тоді у вас складеться яскрава, найкраща доля. Я хочу побажати Вам успіхів у навчанні та наполегливості у досягненні цілей.

Я приїхав вчитися в Івано-Франківськ, тому що завжди мріяв стати інженером. Зараз я працюю начальником відділу з переробки нафтопродуктів в Головному управлінні моніторингу та контролю продуктів переробки при Міністерстві шахт та вуглеводнів.

Кожен день в Україні був неймовірно цікавим. Саме в Україні я познайомився з найкращими друзями, з якими досі підтримую контакти. Також я був вражений організацією дозвілля: ми брали участь у різноманітних концертах та вечірках, організовували свята-презентації своєї культури, їздили і ходили на екскурсії. Я дійсно пишаюся тим, що навчався в цьому університеті, адже я отримав можливість стати тим, ким хотів.

Я щиро бажаю всім студентам, які зараз вчаться в університеті, використовувати кожен свій шанс отримати гідну освіту і стати професіоналами своєї справи.

Співробітник відділу культури Посольства Лівії в Україні

Основною моєю роботою є безпосередня діяльність із пошуку вишів для навчання студентів з нашої країни та сприяння тим студентам, які вже визначилися і навчаються в Україні. Нашим посольством здійснювалася презентація системи вищої освіти України для залучення лівійської молоді до здобуття вищої освіти у закладах вищої освіти України.

Підготовка фахівців для Лівії в Україні буде сприяти створенню в цій країні потенційної групи фахівців, налаштованої на співпрацю з Україною, зокрема у сфері науки і техніки.

Зичу студентам більше віддавати і досягати успіху не лише в Україні, а й прославляти свою державу за кордоном, задля її подальшого прогресу, процвітання. Ви маєте чудові можливості для навчання і професійного зростання у вашій країні, про це я завжди говорю і своїм землякам та знайомим, яких запрошую на навчання в Україну і, зокрема, – до ВНУ імені Лесі Українки.

Обрав Україну для навчання, бо це є моя історична Батьківщина. До того ж, на той час у Литві такої спеціальності не було взагалі, а перспективи були дуже великі.

Після закінчення навчання, у 22 роки, очолив другу за величиною друкарню журналів у Литві, став її виробничим директором. У 2009 році був визнаний кращим технологом у скандинавських країнах за розробку нового технологічного методу, за яким сьогодні працює більшість друкарень країн Скандинавії. Тепер представляю інтереси української інноваційної компанії щодо використання сонячної енергетики у Балтійських країнах та є представником Торгово-промислової палати України у Литві.

Студентам бажаю бути самодостатніми, не підлаштовуватись під інших людей чи іншу державу. Тоді ви неодмінно знайдете себе у світі, а Україна стане невичерпним джерелом цікавих ідей. Європа чекає на вас, вражайте її, але виключно з української позиції.

Моя реалізація як фахівця розпочалася ще в Україні. По закінченню аспірантури я викладав у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна на кафедрі міжнародних економічних відносин, пройшов трудовий шлях від викладача до доцента та вченого секретаря спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій. Одночасно надавав консультації українським бізнесменам та інвесторам щодо реалізації їхніх проєктів у Королівстві Марокко. Два роки тому повернувся на Батьківщину, наразі працюю професором в університеті Ібн Зухр в Королівстві Марокко.

Мої спогади про навчання в Україні найкращі! Моє навчання розпочалося у 1995 році, коли я приїхав до України, і тривало усі роки мого перебування в ній. Я отримав не тільки академічні знання, але й осягнув багато інших важливих речей стосовно української культури, ментальності, ведення бізнесу та людських цінностей. Занурившись в українське суспільство, я отримав для себе найкращі життєві навички!

Мої побажання студентам, які навчаються в Україні: не втрачайте час своєї молодості – навчайтеся якнайкраще, піклуйтеся про своє здоров’я та займайтеся спортом! А ще, пізнавайте українську культуру та збагачуйтесь нею!

Посада: Медичний працівник кафедри сімейної медицини. Лікарня: Федеральний медичний центр, Джабі, Абуджа.

Моє навчання в Україні дало мені ті базиси, на які я спираюся протягом усієї кар’єри. Я вдячний своїм вчителям і наставникам, які дали мені міцну основу… Такі речі, як професійні етика та манери біля ліжка хворого, а також увага до деталей − ніколи не залишають вас.

Я мав честь обіймати посаду президента нігерійської студентської асоціації у Тернополі та Європейської медичної асоціації студентів-медиків в Україні (EMSA), а також був членом Студентської ради ТНМУ. Ці обов’язки формували мене і готували до лідерства, а що найважливіше – до професійної роботи.
Їжа, краєвиди і, найцінніше за все, − люди. Я дуже сумую за Україною. Я назавжди збережу спогади про неї глибоко у своєму серці.

Усім студентам в Україні бажаю міцного здоров’я та успіхів у навчанні! Я закликаю вас докласти максимум зусиль у навчанні − і ви не пошкодуєте про це. Спробуйте знайти друзів, вивчити мову, подорожувати та відчувати країну. Також намагайтеся знайти час для волонтерської роботи.

Посада: доцент медичного коледжу “CMH KHARIAN”

Можливості для іноземних студентів:
– участь у навчальних програмах, визнаних ВООЗ;
– навчання англійською мовою;
– акцент на практичних аспектах викладання;
– студенти користуються 50% знижкою на подорожі;
– участь у семінарах/симпозіумах/проєктах в інших країнах Європи;
– шанси на продовження кар’єри в Європі після завершення навчальної програми;
– 100% отримання студентської візи, яка гарантована гідним кандидатам.

Україна пропонує ступінь доктора медицини після 6 років навчання. У Європі така програма включає 60 кредитів у порівнянні зі звичайною 4-річною MBBS програмою із 30 балів. В професійній конкуренції це має велике значення. Зараз я працюю доцентом кафедри біохімії у престижному інституті Пакистану.
Вчителі були завжди готовими допомогти, вони намагалися йти на зустріч у всіх ситуаціях! Система іспитів в університеті дійсно хороша!

Я бажаю успіхів у навчанні та наукових проєктах! Гарного часу Вам у Тернополі!

Якість підготовки лікарів-стоматологів в українських вишах добре відома в Азербайджані. Працюю лікарем-стоматологом у власному приватному стоматологічному кабінеті в м. Баку. В Україні пройшли студентські роки, найкращі роки мого життя. Тут я оволодів знаннями, отримав професію, спілкувався з цікавими людьми, знайшов багато друзів.

Співвітчизники, що навчалися в Україні, відзначали високу якість українського освітнього процесу. Працюю лікарем-стоматологом у стоматологічній клініці м. Касабланка. Поруч працює випускник цього ж ЗВО Абулаінаф Сулейман.
Студентам, які навчаються в Україні, бажаю натхнення та успіхів.

Працюю в приватній стоматологічній клініці в м. Баден Баден.
Я завжди з теплотою згадую роки навчання в Україні. Вдячна розумним, талановитим і працьовитим викладачам, здатним не тільки прищепити своїм студентам любов до обраної професії, а й виховати з них порядних людей.
Бажаю студентам з успіхом оволодівати знаннями, а у вільний від навчання час відвідати якомога більше цікавих куточків України.

Отримував вищу освіту в Україні у період з 2000 до 2005 року. Закінчив Українську академію зовнішньої торгівлі (Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі). Навчався за спеціальністю «Міжнародне право», напрям «Міжнародні відносини». З 2005 по 2007 рік навчався за спеціальністю «Зовнішньо-економічна діяльність».

Я і раніше багато знав про Україну, зокрема, про високий рівень освіти там. Тому коли настав час обирати майбутній фах і, відповідно, місце навчання, я не мав жодних вагань щодо того, що український заклад вищої освіти – це найліпший варіант!

За період навчання у цій дивовижній країні я переконався на власному досвіді, що Україна – це країна привітних людей, неперевершених краєвидів та якісної освіти! Сміливо можу стверджувати, що в Україні працюють справжні знавці своєї справи і, що є найголовнішим, вони охоче передають свої цінні знання наступним поколінням.

З теплом на душі я згадую чудові роки навчання в Україні! Донині я підтримую активні зв’язки з викладачами, що викладали в ЗВО, які сформували нас як справжніх фахівців, зі студентами Академії та друзями.

Сьогодні я можу побажати студентам, які обирають свій життєвий шлях, бути сміливими у своїх рішеннях, не боятися експериментувати та брати від життя все! Ваша молодість – ваша цінність! Здобувайте нові знання, опановуйте різні сфери та будьте щасливі! Нехай доля буде прихильною до Вас!

Я навчався в Україні з 1999 по 2004 рік. Доволі багато знав та чув про Україну. Мій дідусь навчався у військовому училищі, що в місті Одеса. Він завжди мріяв, аби його онуки також навчалися саме в Україні.
Ті, хто отримав освіту в Україні, мають велике майбутнє, доля прихильна до них, адже вони мають змогу отримати цінні знання від чудових викладачів-професіоналів. Я ніколи не відчував дискомфорту в колективі, хоч я й іноземець. Я завжди почувався «своїм».

Надзвичайний і Повноважний Посол, Головний Державний Радник, Глава Служби Зовнішньої Розвідки Грузії (2008 -2013), Міністр Закордонних Справ Грузії (2005-2008), Секретар Ради Безпеки Грузії, Помічник Президента Грузії (2004-2005), Міністр Оборони Грузії (2004).

У 1984 році мені пощастило. У віці 17 років я став студентом факультету міжнародних відносин та міжнародного права Київського державного університету (Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Роки навчання на факультеті багато в чому визначили мою професійну кар’єру і стали міцною платформою мого формування як особистості і громадянина.

Факультет пройшов славний шлях у своєму становленні і розвитку, з перших днів заявивши про себе як про передовий центр освіти. Факультет має багаті традиції у підготовці кадрів вищої кваліфікації в галузі міжнародних відносин і міжнародного права.

Факультет справедливо може пишатися своїми викладачами і випускниками, серед яких чимало відомих особистостей. Висококваліфікований викладацький склад, широкий спектр одержуваних професійних навичок і творча атмосфера обумовлюють престижність навчання в Інституті. Саме тому, диплом Інституту є гарантією високої якості освіти і професійної підготовки. Цей багатий професійний ресурс безсумнівно є найвищою цінністю Інституту і всього суспільства.

Вірність традиціям, вміння відгукуватися на віяння часу і працювати на перспективу, а також умови і можливості для вільного вираження думок та ідей підтримують культ знань і прагнення до успіху. Навіть в умовах радянського суспільства дух вільного знання і самовираження був присутній у лекційних залах і аудиторіях.

Мені пригадується реакція професора у Школі Права Університету в США (SMU School of Law), де я здобував рівень магістра в 1996-1997 рр. На лекції з загального курсу міжнародного права я представився і розповів про мою академічну діяльність. Професор вислухав і сказав, що Київська школа міжнародного права – одна з найкращих у світі, і що мені слід або стати його помічником з курсу або вибрати інший предмет, який був би для мене кориснішим, з урахуванням рівня і якості знань, отриманих у Києві. «Ви в іншій лізі після КІМВ». Такими були його слова. Отже, я став помічником професора на весь семестр.

Також, не можу не згадати високу оцінку кваліфікації та репутації КІМВ з боку багатьох відомих юристів-міжнародників, членів Комісії ООН з міжнародного права під час семінару з міжнародного права у м. Женева (1998).

На нашу особливу подяку заслуговують люди, які самовіддано і відповідально передавали нам свої знання і досвід.
Усім величезна подяка за те, що я і багато хто з моїх друзів-випускників досягли в нашому житті. Ми всіх вас пам’ятаємо, любимо і вдячні за вашу працю.

Я повністю реалізувався в дипломатії, був Надзвичайним та Повноважним Послом в Україні та Росії, Генеральним секретарем ОЧЕС і ГУАМ, Першим Заступником Міністра закордонних справ Грузії

Я навчався в Україні в 1978-1986 рр. Київський державний університет надавав місця абітурієнтам з Грузії, оскільки освіту у дипломатичній сфері в Грузії на той час отримати було неможливо. Україна – моя друга батьківщина, обожнюю українську культуру і мову, своїх чудових українських друзів.

Україна – прекрасна велика держава, населена красивими і добрими людьми. Це ваші найщасливіші роки, намагайтеся провести їх з максимальною користю для себе і своєї країни!

Організував кафедру анестезіології-реаніматології в Батумському державному університеті і був обраний професором створеної мною кафедри.
Створив свою школу анестезіології-реаніматології. З 1997 року був Головою Комісії з охорони здоров’я при Батумських міських зборах, а потім – Головою міських зборів, до 2004 року.
З 2016 по 2020 роки – Заступник Голови Парламенту Грузії.

Я закінчив з відзнакою лікувальний факультет Ворошиловградського державного медичного інституту в 1984 році.
З 1982 року почав працювати в обласній клінічній лікарні міста Ворошиловграда (нині – Луганськ) на посаді медбрата. Там же пройшов інтернатуру з анестезіології-реаніматології і з 1985 року працював у відділенні анестезіології-реаніматології Ворошиловградської обласної клінічної лікарні лікарем-анестезіологом-реаніматологом до кінця 1988 року.

Протягом цих років отримав багатий досвід ведення пацієнтів у критичному стані і проведення анестезії в різних галузях медицини і в різних вікових групах.

Вже з січня 1986 року їздив по лінії санітарної авіації всією Ворошиловградською областю. Праця відрізнялася особливою інтенсивністю. Займався академічною роботою на кафедрі анестезіології-реаніматології обласної клінічної лікарні під керівництвом професора Можаєва Геннадія Олександровича.

Як я опинився в Україні? Взагалі, мої батьки мріяли після виходу на пенсію переїхати в Україну на постійне місце проживання. Сталося так, що у 1976 році батька перевели служити у Ворошиловград до штабу цивільної оборони області керівником медичної служби, і ми опинилися в Україні.

Навчання та практична робота в Україні виявилися для мене визначальними на майбутні роки. За дуже короткий період часу мої знання, досвід практичної роботи і надбана витривалість дозволили мені захистити спочатку кандидатську, а потім докторську дисертацію, а згодом я отримав вищу кваліфікаційну категорію.
У 2022 році запланована чергова, п’ята за рахунком, конференція. Енергії, досвіду та мотивації, отриманих в Україні, вистачає і на
сьогоднішній день: я працюю медичним директором у клініці “РОГО” в Батумі, професором Батумського державного університету, клінічним професором Тбіліського державного медичного університету, а ще консультації, резидентура…
Одинадцять років, проведені в Україні, вважаю особливими – вони визначили формування мене як лікаря анестезіолога-реаніматолога, організатора, педагога та вченого. У мене багато колег, друзів у всіх куточках України, з якими я й досі підтримую зв’язок. Вважаю, що в мені є значна частина українця.

Багатьох моїх учнів я відряджав з метою отримання спеціалізації саме до ЗВО України. Сьогодні вони гідні і бажані, висококваліфіковані лікарі в Грузії.
Молодим колегам бажаю ефективно освоювати досягнення і принципи Української медичної школи.

У 1998 році була зарахована до Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі на спеціальність «Грузинська мова та література, літературні відносини та художний переклад» і у 2000 році, на підставі договору між університетами, була направлена до Київського національного університету імені Тараса Шевченка для вивчення української мови та літератури.

Після закінчення Київського національного університету імені Тараса Шевченка вступила до аспірантури Тбіліського державного університету, захистила кандидатську дисертацію (зараз доктор філології), з 2007 року працюю в Інституті україністики Тбіліського державного університету.

Дуже пощастило студентам, які навчаються в Україні. У них є безмежна можливість стати найкращими фахівцями. Раджу не втрачати жодної хвилини: вчитися, розвиватися, спілкуватися з людьми.

З червня 2011 року я кореспондент щоденної всеукраїнської газети «День». Співпрацювала
із аналітичним інтернет-виданням «Zaxid.net», телеканалом «UA.Перший». З квітня 2021 року є оглядачем
всеукраїнської незалежної громадсько-політичної газети «Вільне життя плюс». Співпрацюю із «BBC-Ukraine».

З червня 2011 року я кореспондент щоденної всеукраїнської газети «День». Співпрацювала із аналітичним інтернет-виданням «Zaxid.net», телеканалом «UA.Перший». З квітня 2021 року є оглядачем всеукраїнської незалежної громадсько-політичної газети «Вільне життя плюс». Співпрацюю із «BBC-Ukraine».

У 2006-2011 роках я навчалася на філологічному факультеті Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Навчання закінчила з відзнакою. У 2011 році з відзнакою закінчила магістратуру факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Мої батьки є журналістами, які започаткували в Грузії проєкт «Будинок грузинсько-української преси та книги», представницею якого я є зараз в Україні. Я приїхала в Україну, щоб вивчити українську мову, адже сучасних перекладачів, які досконало знають як українську, так і грузинську мови, дуже мало.

Я почала працювати в українських ЗМІ ще зі студентських років. Головне, що дало мені навчання в Україні, — це розвиток не тільки як журналістки, а також як перекладачки. Як перекладачка і модераторка я долучилася до проведення найбільшого транскордонного літературного фестивалю Центрально-Східної Європи «Місяць авторських читань» у 2017 році, коли почесним гостем фестивалю була Грузія. Займаюся перекладами сучасної літератури з грузинської мови на українську. У моєму перекладі видані збірки поезій відомих сучасних грузинських авторів — Като Джавахашвілі, Паати Шамуґії, Ґіорґі Шонії.

Кілька років тому я заснувала грузинсько-український сайт «UAGE-NEWS» та його канал на “Youtube”. Це волонтерський проєкт, який планую розвивати.

У 2015 році зорганізувала свою персональну фотовиставку «Україна у портретах». На заході були представлені портрети відомих і пересічних українців, серед них – воїни АТО, представники культури, духовенства, волонтери, переселенці, ветерани УПА та інші постаті. Мета виставки — донести до міжнародної спільноти інформацію про події, які відбуваються в Україні. Проєкт «Україна у портретах» у повному обсязі розміщений в Інтернеті. Кожна світлина має короткий опис двома мовами – українською та грузинською.

Також, ви можете переглянути сюжети «Суспільного» про мою історію пізнання України (https://www.facebook.com/suspilne.podillya/videos/3236679829758765; https://www.facebook.com/suspilne.ternopil/videos/2830564677263973).

Спогадів про навчання багато. Пригадую семінар із зарубіжної літератури. Ми вивчали грецьку міфологію, і мені запропонували розповісти про «Золоте руно», яке безпосередньо пов’язане з історією Грузії. Викладачі завжди намагалися дати мені завдання, які охоплювали теми, пов’язані із історією, літературою чи журналістикою Грузії, робили порівняльні аналізи. На парі із журналістики, щоб підтримати мене, викладач запропонував групі вивчити кілька слів грузинською. Такий підхід дуже впливав на те, щоб я не полишала навчання, адже подолати мовний бар’єр було складно.

Одногрупниці часто приходили до мене і допомагали готуватися до семінарів. Навчали мене граматики української мови і не тільки, а я вчила їх читати і писати грузинською.
Незабутньою була екскурсія у Карпатах. По дорозі всі перепитували: гори Грузії так само гарні, як Карпати, чи ще гарніше? Хотіли, щоб я описала їм, наскільки гарна Грузія.

Одного разу привезла англомовну книгу про грузинські народні танці, на обкладинці якої була фотографія танцюриста, що виконує один із танцювальних прийомів у повітрі. Мені не вірили, що це не фотомонтаж. Потім приїхав в Україну Національний балет Грузії «Сухішвілі». Я запросила друзів. Досі пам’ятаю їхні здивовані і захоплені обличчя. Вони сказали: «Вони справді літають…».

Бажаю всім іноземним студентам, котрі навчаються в українських вишах, відчути справжній дух України, мати можливість комунікувати із людьми, які творять сучасну історію України, які люблять її.

Моя професія дає можливість спілкуватися з людьми із різних сфер — з науковцями, письменниками, бійцями… Це допомагає мені пізнати справжню Україну.
Україна дає великі можливості як для особистого, так і для професійного розвитку. Бажаю всім не втратити віри у свій успіх і в успіх України і бути готовими боротися за майбутнє.

Директор Департаменту спорту та спортивних закладів

У мене був шкільний атестат з доволі високими оцінками, тому моя держава запропонувала мені отримати вищу освіту за кордоном, з можливістю обрати країну. Я обрав Україну.

Коли я повернувся до Кувейту після закінчення навчання в Україні, я одразу знайшов роботу, адже рівень моєї професійної підготовки був високим, і ми разом з колегами по роботі почали відновлювати нашу батьківщину.

Найтепліші спогади про навчання в Україні у мене пов’язані з моральною підтримкою й турботою, яку мені надали викладачі та керівництво мого університету у зв’язку з війною в Кувейті. В Україні мені надали максимального сприяння в освітньому процесі, і зрештою я зміг отримати диплом про вищу освіту. Я дуже ціную цю допомогу, надану в найбільш складний для мене і моєї країни час.

Генеральний директор медичної екосистеми Accobiotech Sdn Bhd

Найтепліші спогади про мої дні в Україні – це бути в оточенні багатьох нових людей у моєму житті, які стали друзями і які познайомили мене з красою України та її культурою.
Оберіть професію, яка викликає у вас бажання зробити свій внесок у розвиток суспільства і дозволить покращити життя своєї родини та інших людей.

Координатор Дипломатичної академії Міністерства закордонних справ Республіки Панама.
Навчання в Україні стало фундаментом для мого професійного розвитку. Після закінчення навчання я пройшов конкурсний відбір і розпочав дипломатичну кар’єру в своїй країні. Я також працював викладачем у різних університетах, але переважно – у Панамському університеті. Також я обіймаю посаду заступника декана факультету державного управління Панамського університету. Працював в Інституті національних досліджень Університету Панами та FLACSO-Панама, доцент прикордонної безпеки Національної прикордонної служби Панами.

У мене найкращі спогади про освіту, яку я отримав в Україні, оскільки я вважаю її якість найвищою. У мене чудові спогади про країну та її столицю – Київ.

Кандидат архітектури, магістр архітектури, магістр з дослідження розвитку, магістр з управління проєктами, магістр з міжнародного управління будівництвом, магістр ділового адміністрування
Головний архітектор столичного муніципалітету міста Тшване (або Преторії)

Роки навчання: 1978-1989

Україна – прекрасна країна, багата на природні ресурси, населена доброзичливими, гостинними та люблячими людьми. Українські заклади освіти займають чільні позиції у відповідних рейтингах по всьому світу. Окрім того, КНУБА є провідним навчальним закладом, який спеціалізується на підготовці кваліфікованих інженерів, архітекторів, фахівців із містобудування та інших дисциплін будівельної галузі. Асоціація університету з іншими науково -дослідними центрами в Україні та за її межами дозволяє університету виховувати нове покоління професіоналів, що володіють навичками та знаннями, які відповідають мінливим потребам сучасного світу. Досягнення випускників цього університету визнаються в усьому світі.

Навчання в Україні та особливо в КНУБА дало мені навички та знання, необхідні для виконання роботи архітектора, а також дозволило продовжити навчання в інших закладах і здобути чотири додаткові ступені: магістр з дослідження розвитку, магістр з управління проєктами, магістр з міжнародного управління будівництвом, магістр ділового адміністрування.
Найяскравішим моїм спогадом є доброта українського народу. Керівництво КНУБА та наші лектори вимагали від студентів високої дисципліни та успіхів у навчанні.
Будучи студентами, ми чимало подорожували країною під час канікул, відвідали Львів, Одесу, Харків та інші міста.

Був вражений історією фільму «Тарас Бульба», який переглянув у віці 12 років.

Наразі я керую клінікою. У 1990 – 1995 рр. обіймав посаду мера міста Туніс. У 1998 р. мене було обрано депутатом Парламенту. Я також був президентом Асоціації тунісько-радянської дружби. Обіймав посаду віце-президента Всесвітньої організації скаутського руху.

Два моїх сини закінчили той самий Львівський медичний університет, обидва стали дантистами. Старший живе в Тунісі. Аніс, молодший син, залишився у Львові. Він є дантистом та, водночас, відомим на заході України артистом. Став навіть лауреатом конкурсу «Голос України».

Керівник управління інформаційних та комунікаційних технологій та е-урядування Чеської
пошти

Я навчався в Україні в 1989-1994 рр.

У той період це була одна з небагатьох можливостей навчання за кордоном.

Про моє навчання в Україні можна було б написати багато… Але особливо хотів би відзначити, що Київ – це моє друге, а у певному сенсі, навіть, перше рідне місто.
Моє побажання для студентів: виберіть одну галузь, без різниці яку саме, повністю на ній зосередьтеся, але при цьому розвивайте широкий світогляд, вмійте дивитися на речі у широкому контексті.