Міністерство освіти і науки України

Український державний центр міжнародної освіти

Меню

Новини

З 8 до 25 січня в Україні діє новий жорсткий карантин, який уряд запровадив заради боротьби з поширенням коронавірусу. Про це повідомляє прес-служба Кабінету міністрів України. https://www.kmu.gov.ua/news/z-8-sichnya-v-ukrayini-pochinayut-diyati-posilenni-karantinni-obmezhennya

На цей період на діяльність ряду сфер введені жорсткі обмеження.

Відповідно до ухваленої урядом постанови, у період дії карантину на території України забороняється:

— відвідувати заклади освіти будь-якої форми власності, крім дитсадків;
— працювати кафе, барам, ресторанам та іншим закладам харчування, крім роботи на винос та на доставку (ресторани працюватимуть в звичайному режимі лише в аеропортах, а в готелях з 6 до 11 ранку подаватимуть сніданки);
— працювати розважальним закладам та ТРЦ, крім роботи продуктових магазинів, аптек у торгових центрах;
— працювати фітнес-залам, басейнам, непродовольчим ринкам;
— працювати кінотеатрам, театрам та іншим культурним закладам;
— працювати різдвяним ярмаркам;
— проводити будь-які розважальні, спортивні або культурні масові заходи.

Натомість дозволено:

— роботу громадського транспорту, міжміське та міжнародне авто-, авіа- та залізничне сполучення;
— торгівля продовольчими товарами;
— торгівля лікарськими засобами, виробами медпризначення та ветпрепаратами;
— торгівля засобами гігієни, зв’язку та кормами для тварин;
— торгівля побутовою хімією та друкованою пресою;
— технічне обслуговування та ремонт авто;
— робота АЗС (без зон харчування);
— робота банків;
— робота перукарень та салонів краси (за попереднім записом);
— робота готелів.

Нагадаємо, на сайті Державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти» оприлюднено алгоритм в’їзду іноземців в Україну з метою навчання під час пандемії COVID-19 https://studyinukraine.gov.ua/algoritm-vizdu-inozemciv-v-ukrainu-z-metoyu-navchannya-pid-chas-pandemii-covid-19/


Перед в’їздом в Україну на навчання іноземець повинен перевірити, до якої зони відноситься його країна.

Країни розподілені між червоною та зеленою зонами. До червоної зони відносяться країни зі значним поширенням COVID-19.

Перелік країн зі значним поширенням COVID-19 формується Міністерством охорони здоров’я України та переглядається кожні сім днів.

Ознайомитись із переліком країн можна на сайті Міністерства охорони здоров’я України за посиланням: https://moz.gov.ua/article/news/informacija-schodo-kilkosti-aktivnih-vipadkiv-covid-19-na-100-tis-naselennja-stanom-na-

Іноземні громадяни, які прибувають із «зеленої» зони, не проходитимуть обсервацію. Іноземці, що прибувають з країн, які відносяться до червоної зони, можуть, на вибір, або встановити додаток “Дій.Вдома” та провести 14 днів на самоізоляції (місце самоізоляції визначається і забезпечується приймаючим закладом освіти), або здати тест на COVID-19 (не більше, ніж за 48 годин до перетину кордону), та, за негативного результату, не проходити самоізоляцію.

Документи, потрібні іноземцю для в’їзду в Україну:

  • дійсний паспортний документ;
  • в’їзна віза, якщо інше не передбачено чинним законодавством України;
  • документ, що підтверджує мету запланованого перебування, – запрошення на навчання, видане закладом освіти України;
  • поліси (свідоцтва, сертифікати) медичного страхування, дійсні протягом усього терміну перебування в Україні, видані страховими компаніями, зареєстрованими в Україні, або іноземними страховими компаніями, які мають представництва на території України чи договірні відносини зі страховою компанією-партнером на території України (асистанс), та покривають витрати, пов’язані з наданням екстреної медичної допомоги та лікуванням COVID-19, обсервацією.
  • підтвердження достатнього фінансового забезпечення.

Для підтвердження свого фінансового забезпечення на період перебування в Україні іноземець повинен мати при собі готівку або банківську картку з випискою банку щодо наявності достатньої суми на рахунку (мінімум – 2000 доларів США). Це кошти на перебування, а не на оплату навчання.

Зустріч в аеропорту.

Іноземець має завчасно повідомити університет про дату та час свого прибуття, номер рейсу.

Університет має:

підготувати лист щодо зустрічі в аеропорту іноземця своїм представником і направити його на адресу відповідного органу охорони державного кордну та державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти»;

відрядити відповідальну особу для зустрічі іноземця.

По прильоту в Україну з країн “червоної зони” є можливість здати в Міжнародному аеропорту “Бориспіль” тест і припинити самоізоляцію; інформація за посиланням: https://kbp.aero/en/covid-19-pcr-testing-boryspil-international-airport


Ось і завершується цей непростий 2020 рік 🙂

Не зважаючи на всі його складнощі, нам вдалося зробити багато для підтримки іміджу України за кордоном і популяризації української вищої освіти:

✅брали активну участь у міжнародних онлайн заходах з популяризації української освіти за кордоном, бо ми прагнемо зробити бренд «Study in Ukraine» відомим у світі!

✅ надавали підтримку міжнародним відділам ЗВО у роботі з іноземними студентами, адже ми хочемо, щоб в Україні були прозорі умови для вступу і навчання іноземних студентів!

✅ сприяли подовженню термінів набору іноземців на навчання до 15 грудня цього року і 15 квітня 2021 року, бо ми прагнемо, щоб українська освіта була доступною для усіх абітурієнтів з високими балами!

✅ надавали безкоштовну онлайн підтримку іноземним абітурієнтам і студентам, бо ми хочемо, щоб іноземні студенти почувалися безпечно в Україні!

✅створили більше можливостей для адаптації іноземних студентів в Україні, зокрема у партнерстві з Еразмус + офісом в Україні, адже ми прагнемо, щоб іноземні студенти запам’ятали свої роки навчання в Україні, як найкращі роки свого життя!

✅забезпечували роботу інформаційно-телекомунікаційних систем, бо ми підтримуємо прозорий і діджиталізований процес вступу!

✅ разом з Міністерством освіти і науки України та ХНЕУ імені Семена Кузнеця провели дослідження привабливості української вищої освіти для іноземних громадян, бо для нас важливо, що думають про освіту і перебування в Україні іноземні студенти.

✅ розробили Стратегію розвитку УДЦМО на 2021-2025 роки, яку підтримали понад 80 керівників провідних закладів вищої освіти, освітні експерти, науковці, іноземні та українські дипломати. Бо ми хочемо зробити Україну конкурентоспроможною на міжнародному ринку освітніх послуг.

✅ долучилися до підготовки Плану популяризації вищої освіти для іноземних студентів, який має бути затверджено Кабінетом Міністрів України вже найближчим часом, бо для нас важливо робити українську освіту кращою!

Попереду – багато роботи і, сподіваюсь, наступний рік буде сприяти реалізації всіх планів і досягненню цілей.

Нехай 2021 принесе нам багато добра, натхнення, здобутків і безліч офлайн зустрічей😉

З Новим Роком! 🎄✨


52,4% іноземних студентів, які здобувають вищу освіту в українських ЗВО, будуть рекомендувати своїм знайомим навчання в Україні. Про це свідчать результати маркетингового дослідження привабливості української вищої освіти для іноземних громадян.

 

Дослідження було проведено Міністерством освіти і науки України, Державним підприємством «Український державний центр міжнародної освіти» МОН та Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця протягом липня-серпня 2020 року, в якому взяв участь 451 іноземний студент, що навчається в закладах вищої освіти України.

 

«Те, що понад 50% опитаних іноземних студентів рекомендуватимуть своїм знайомим навчання в Україні – високий репутаційний показник. Це свідчить про те, що україська вища освіта конкурентна та відповідає сподіванням студентів, які приїжджають на навчання до українських ЗВО”,  – повідомляє директорка УДЦМО Олена Шаповалова.

 

Так, згідно з дослідженнням, 50,7% опитуваних студентів прибули на навчання саме за рекомендаціями друзів, які навчалися в Україні.

 

Як зазначає Олена Шаповалова, задля підтримки і підвищення іміджу України і вищої освіти необхідно продовжувати забезпечувати високу якість навчання та створювати належні умови для прибуття, навчання й дозвілля іноземних студентів.

 

Онайомитись зі звітом можна за посиланням.

 

Нагадаємо, Уряд готує запуск єдиної міжвідомчої електронної платформи для іноземних студентів.


Запуск Єдиної міжвідомчої електронної платформи для іноземних студентів, посилення ліцензійних умов для навчання, запровадження незалежного іспиту – про це йшлося під час другої наради під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля сьогодні, 29 грудня 2020 року.

 

До наради долучились, зокрема, представники Міністерства освіти і науки, ДП «Український державний центр міжнародної освіти», Міністерства цифрової трансформації, Міністерства закордонних справ та Міністерства внутрішніх справ.

 

«Створення електронної платформи для вступу іноземних студентів має прибрати людський фактор, посередників в освітньому процесі та інші чинники, що можуть спричиняти корупцію. Адже якість освіти, яку здобувають іноземні студенти, впливає насамперед на імідж України», — зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

 

Пришвидшення запуску Е-платформи, за словами Прем’єр-міністра,  дозволить підвищити ефективність популяризації збільшити експорт українських освітніх послуг та забезпечити прозорість і доступність навчання для іноземних студентів.

 

Під час наради були надані конструктивні пропозиції щодо удосконалення процесу навчання іноземних студентів в Україні. Серед них – запровадження незалежного іспиту для іноземних студентів, необхідність посилення ліцензійних умов для навчання іноземних студентів та посилення відповідальності за їх недотримання.

 

Забезпечення розробки та впровадження Е-платформи щодо процедури зарахування іноземців та осіб без громадянства до закладів вищої освіти в Україні було доручено Міністерству цифрової трансформації.

 

Нагадаємо, УДЦМО представив Стратегію розвитку Центру на 2021-2025 роки.


Сьогодні в Україні відзначають День працівників дипломатичної служби🌏📃

 

💐Ми долучаємося до вітань усім представникам дипломатичного корпусу
і раді бути причетними до розбудови позитивного іміджу України на міжнародній арені. Адже для Українського державного центру міжнародної освіти освітня дипломатія є вкрай важливою.

 

Із 2️⃣0️⃣1️⃣6️⃣ року Україна суттєво посилила свою присутність на міжнародних освітніх конференціях, виставках, форумах, а бренд «Study in Ukraine» стає впізнаваним у світі.

 

УДЦМО провів близько 3️⃣0️⃣ виставок та презентацій з популяризації української вищої освіти за кордоном, зокрема, в Індії, Марокко, Азербайджані, Туркменістані, Нігерії, Туреччині, Китаї, Лівані, Бразилії, Казахстані, Малайзії, ДР Конго, США, Польщі тощо. Центр ініціював і проводить найбільший захід з міжнародної освіти в Україні – Український форум міжнародної освіти.

 

Завдяки злагодженій роботі УДЦМО, Міністерства освіти і науки України, закладів вищої освіти, дипломатичних установ, а також запуску і успішній реалізації кампанії «Study in Ukraine» з 2016 року кількість іноземних студентів в українських вишах збільшилася з 6️⃣4️⃣0️⃣6️⃣6️⃣ до 8️⃣0️⃣4️⃣7️⃣0️⃣

 

👩🏻‍💼👨🏻‍💼Команда Державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти» докладатиме максимальних зусиль, щоб зберегти і примножувати надбання української освітньої дипломатії.

 

Робимо Study in Ukraine кращим💛💙

 


Які спеціальності і ЗВО є найбільш популярними серед іноземних студентів, скільки зареєстрували запрошень на навчання, із яких країн найбільше приїжджає студентів на навчання до українських вишів – про це йшлося під час онлайн-презентації державного підприємства “Український державний центр міжнародної освіти” Міністерства освіти і науки України, сьогодні, 21 грудня 2020 року.

 

“Нам дуже приємно констатувати стрімке зростання кількості іноземних студентів з 2011 року. У 2019 році ми досягли історичного максимуму – 80 470 осіб. Це – результат спільної з вами роботи. І, сподіваюсь, до 2025 року ми зможемо вийти на показник у понад 100 тисяч”, – зазначає директорка Центру Олена Шаповалова.




Найбільше студентів приїжджає з таких країн, як Індія, Марокко, Азербайджан, Туркменістан, Нігерія, Туреччина, Китай, Єгипет, Ізраїль, Узбекистан.
Велика кількість студентів з Індії, Туркменістану, як пояснює Олена Шаповалова, пов’язана з легкістю процедури отримання візи.




Серед спеціальностей, які обрали іноземні студенти, найпопулярнішими є медичні – майже 50 %:
1. медицина (32,36%)
2. лікувальна справа (7,72%)
3. стоматологія (6,33%)
4. менеджмент (4,36%)
5. фармація, промислова фармація (3,10%)
6. право (2,97%)
7. архітектура та будівництво (2,96%)
8. середня освіта (2,27%)
9. фінанси, банківська справа та страхування (1,95%)
10. економіка (1,60%)
11.філологія (1,295%)




Найпопулярнішими закладами вищої освіти, де навчаються іноземні студенти:
1. Харківський національний медичний університет
2. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
3. Одеський національний медичний університет
4. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
5. Запорізький державний медичний університет
6. Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
7. Тернопiльський національний медичний університет iменi I.Я. Горбачевського МОЗ України
8. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
9. ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет»
10. Київський національний університет імені Тараса Шевченка



“Ці ЗВО об’єднує те, що в них є медичний факультет. Адже найпопулярнішими спеціальностями серед іноземних студентів – а це майже 50 % – є саме медичні”, – пояснює Олена Шаповалова.






 

 

Області, які лідирують за кількістю іноземних студентів – Харківська, Київська, Одеська, що пов’язано з розташуванням у них найпопулярніших закладів освіти.

Олена Шаповалова відзначила позитивну динаміку реєстрації запрошень на навчання для іноземних абітурієнтів. Так, з 2015 року їхня кількість зросла майже в 2,5 рази – з 19 647 до 47 905.

Кількість зареєстрованих запрошень для іноземних абітурієнтів цьогоріч станом 20 грудня 2020 року становить 35148, що є майже на 10 тисяч менше, порівняно з минулим роком. Олена Шаповалова наголосила, що остаточні дані за весь 2020 рік буде оприлюднено в січні 2021 року, адже ще не всі ЗВО наразі внесли дані ЄДЕБО та до електронного журналу УДЦМО.

Лідерами серед ЗВО, які зареєстрували найбільшу кількість запрошень станом на 20 грудня 2020 року, є:
1. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна 1667
2. Харківський національний медичний університет 1255
3. Приватний заклад вищої освіти «Міжнародний Європейський університет» 1194
4. Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини” 1107
5. Харківський національний університет радіоелектроніки 1063
6. Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” 831
7. Запорізький державний медичний університет 795
8. Державний заклад “Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України” 777
9. Державний вищий навчальний заклад “Ужгородський національний університет” 723
10. Приватний вищий навчальний заклад “Київський медичний університет” 696



“Не зважаючи на виклики цього непростого року, ми маємо понад 35 тисяч зареєстрованих запрошень на навчання. Це говорить про те, що ми всі разом – університети, УДЦМО – докладали величезних зусиль і робили все можливе, щоб українська вища освіта була цікавою і доступною для іноземних абітурієнтів цьогоріч»,
– підсумувала Олена Шаповалова.

 

Нагадаємо, УДЦМО представив Стратегію розвитку Центру на 2021-2025 роки.

 


Особливості проведення експерименту з дистанційного вступу та навчання іноземців та осіб без громадянства у 2021 обговорили в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка 14 грудня 2020 року. В обговоренні взяли участь заступники Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко та Артур Селецький, директорка УДЦМО Олена Шаповалова, керівництво вишу й представники компанії Сі Пей.

 

Заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко відзначив належний рівень інноваційного розвитку КНУ ім. Тараса Шевченка, що дозволяє проведення дистанційного вступу та навчання іноземних громадян з використанням новітніх технологій.

Артур Селецький, заступник Міністра освіти і науки України, розповів про єдину міжвідомчу електронну платформу щодо набору іноземних громадян до закладів вищої освіти України.

 

Олена Шаповалова, директорка ДП “Український державний центр міжнародної освіти” МОН, окреслила перспективи розробки такої платформи спільно КНУ ім. Тараса Шевченка.

 

“Сподіваємося, що цей досвід з експериментального дистанційного вступу буде результативним, і всі виші, які готові надавати якісні послуги дистанційно, зможуть долучитися до цього експерименту”, – зазначила Олена Шаповалова.

 

Нагадаємо, ДП “Український державний центр міжнародної освіти” МОН підбило підсумки роботи стратсесій із розробки стратегії УДЦМО.

 

 

 


 


 

Стратегія УДЦМО 2021-2025: підсумки роботи стратегічних сесій із розробки документа

 

ДП “Український державний центр міжнародної освіти” Міністерства освіти і науки України провів другу стратегічну сесію 9 грудня 2020 року. Її мета – розробка Стратегії розвитку центру на 2021-2025 роки.

 

“Ми прагнемо, щоб нова стратегія, яка визначатиме місію, цілі нашого підприємства, була документом, доступним для сприйняття і виконання”, – розповіла директорка ДП “Український державний центр міжнародної освіти” МОН Олена Шаповалова.

 

Вона наголосила, що ДП “Український державний центр міжнародної освіти” – єдина в Україні установа, яка займається популяризацією здобуття вищої освіти в Україні, обліком іноземних студентів, що планують вступ, отримали запрошення та навчаються в Україні, забезпечує зв’язок між університетами, дипломатичними службами й іноземними студентами тощо. Тому дуже важливо удосконалювати методи роботи та скореговувати пріоритетні напрями діяльності.

 

За результатами роботи було сформульовано 7 стратегічних цілей УДЦМО, які були презентовані під час другої сесії:

 

  • – Популяризація української освіти за кордоном
  • – Інформаційна підтримка
  • – Партнерство. Міжнародне співробітництво
  • – Аналітична діяльність
  • – Організаційне забезпечення впровадження політики Міністерства освіти і науки України у сфері надання освітніх послуг іноземцям
  • – Формування сталих відносин з іноземними випускниками українських закладів вищої освіти
  • – Сприяння соціокультурній адаптації іноземних студентів в Україні

 

Представники закладів вищої освіти долучилися до обговорення представленого проєкту документа.  Зокрема, пропозиції пролунали від Буковинського державного медичного університету, Національного університету «Запорізька політехніка», філії Ліванського університету.

 

Так, Зукан Жарамані, керівник філії Ліванського університету, професор факультету економіки та бізнес-адміністрування, президент Клубу випускників ЗВО України в Лівані, наголосив на важливості надання іноземним студентам крім профільних знань, ґрунтовних знань про Україну, її історію, культуру, державний механізм. Він також додав, що корисно було б створити асоціацію іноземних випускників українських ЗВО.

 

Відповідні пропозиції були враховані в проєкті документа. Наразі проєкт стратегії буде надіслано закладам вищої освіти на погодження. Після рецензування документ буде затверджено та оприлюднено на офіційному сайті ДП “Український державний центр міжнародної освіти”.

 

 

 


9 грудня 2020 року о 15:00 ДП “Український державний центр міжнародної освіти” Міністерства освіти і науки України проведе другу стратегічну сесію, присвячену розробці Стратегії розвитку центру на 2021-2025 роки.

 

Документ визначатиме мету, місію, а також основні завдання та напрями діяльності УДЦМО.

 

Він також міститиме показники, яких планується досягти до 2025 року.

 

“Ми прагнемо зробити наш центр кращим, результативнішим. Саме тому нам важливо почути і врахувати ті ґрунтовні пропозиції від ЗВО, щоб відповідати їхнім очікуванням та вимогам сучасної освіти”, – повідомляє директорка УДЦМО Олена Шаповалова.

 

Під час сесії, зокрема, буде представлено проєкт Стратегії. Його було розроблено з урахуванням пропозицій та рекомендацій, які висловили представники закладів освіти під час першої стратегічної сесії 3 грудня. Надалі проєкт стратегії буде надіслано закладам вищої освіти на рецензування.

 

Затвердити Стратегію планується 17 грудня 2020 року.