29 січня в Україні вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки ціною власного життя зупинили наступ більшовицької армії.

Прихід до влади у Росії більшовиків у листопаді 1917 року становив загрозу для України. Вони прагнули встановити контроль над нашою країною. Зрештою, у січні 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну.

Цього дня у 1918 році на залізничній станції Крути в Чернігівській області близько 300 студентів вступили в бій з шеститисячною армією більшовиків. У нерівній битві багато студентів були вбиті, однак опір українців дозволив затримати наступ російських сил на Київ.

Про бій під Крутами довго не згадували. Лише в роки здобуття незалежності в Україні заговорили про подвиг студентів. На державному рівні пам’ять героїв битви почали шанувати з 2004 року.

У 2006 році на місці подій відкрили Меморіал пам’яті Героїв Крут. До 80-річчя подій під Крутами Національний Банк України випустив ювілейну монету. У різних містах України проводять заходи на честь пам’яті героїв, народні віча та реконструкції бою.

Трагічна загибель студентів під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

З’явився перший англомовний онлайн-курс про Україну «Ukraine: History, Culture, and Identities» (Україна: історія, культура та ідентичності). Його розробили Український інститут, Києво-Могилянська академія та студія онлайн-освіти EdEra.

Курс допоможе отримати базові знання про українську історію та культуру, розкриє роль України у європейській та світовій історії.  Він буде цікавим для іноземних студентів, що навчаються в Україні, потенційних абітурієнтів та всіх, хто хоче дізнатися більше про Україну.

Навчання на курсі «Ukraine: History, Culture, and Identities» є безкоштовним. Реєстрація за на платформі за посиланням Udemy: https://www.udemy.com/course/ukraine-history-culture-and-identities/

Онлайн-курс «Ukraine: History, Culture and Identities» складається з 5 модулів:

• – Незалежна Україна
• – Київська Русь у Середні віки
• – Українські землі у Ранньомодерну епоху
• – Україна в довгому XIX ст.
• – Україна в XX ст.

Дізнатися більше про курс від організаторів, а також поставити їм свої запитання можна під час онлайн-презентації курсу – 28 січня о 16:00 на сторінці Українського інституту у Facebook: https://www.facebook.com/UkrainianInstitute

Щорічно 26 січня Індія відзначає одне з найважливіших національних свят – День Республіки🇮🇳

У 1950 році країна прийняла 📜Конституцію для всіх своїх штатів і затвердила суверенний демократичний статус.

В Украіну найбільша кількість іноземних студентів приїжджає з Індії. Тож щиро вітаємо всіх наших студентів з Індії з національним святом – Днем Республіки!

Бажаємо Вам міцного здоров’я, успіхів у навчанні, а студентське життя хай буде сповненим цікавим подіям, яскравим враженням та перемогами👍🏻👍🏻🚀

Вручення дипломів – це святкова та урочиста подія завжди. 31 грудня 2020 року Західноукраїнський національний університет (класичний університет Тернополя) вручає магістерські дипломи студентам Інституту міжнародних відносин імені Богдана Гаврилишина. Під час навчання студенти стали частиною інститутської родини, і тепер вони приєднаються до спільноти Аламні інституту.

У 2018 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 24 січня Міжнародним днем освіти для відзначення ролі освіти для миру та розвитку.

Прийнявши Порядок денний на період до 2030 року, світова спільнота визнала той факт, що освіта є ключовим фактором у досягненні всіх 17 цілей сталого розвитку. А Ціль 4, зокрема, передбачає забезпечення всеохопної і справедливої якісної освіти, заохочення можливості навчання протягом усього життя для всіх.

Цьогоріч Міжнародний день освіти припадає на період пандемії COVID-19, яка вплинула на навчальний процес у всьому світі.

Згідно з даними ООН, закриття шкіл, університетів та інших закладів освіти, відбилися на житті 1,6 млрд осіб у понад 190 країнах.

ООН закликає активізувати співробітництво та міжнародну солідарність, щоб освіта та навчання впродовж усього життя посіла центральне місце в процесі відновлення і перетворення в більш інклюзивні, безпечні і стійкі суспільства.

Нагадаємо, раніше УДЦМО опублікував матеріал про те, що світові університети думають про набір іноземних студентів у 2021 році.

Сьогодні в Україні відзначають одне з найважливіших державних свят, роль якого в історії країни важко переоцінити, – День Соборності України.

Щорічно в цей день святкують важливу історичну подію, що відбулася в 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві – проголошення Акту возз’єднання Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.

Українські землі, які перебували у складі Російської та Австро-Угорської імперій після поразки козацької держави, вперше лише через кілька століть отримали реальний шанс визволитися з неволі і збудувати незалежну Українську державу під час Першої світової війни у 1914-1918 рр. З поваленням царської влади в Росії, у листопаді 1917 р. була створена Українська Народна Республіка (УНР) зі столицею у Києві. А з розпадом Австро-Угорської імперії, у Львові 1 листопада 1918 року було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). У січні 1919 року дві республіки об’єднались у єдину незалежну державу – Українську Народну Республіку.

В Україні на державному рівні День Соборності вперше відзначався в 1999 році. Свято покликане засвідчити консолідацію та незламність українського народу, єдність громадян України, які проживають у різних її регіонах.

Символом свята є «живий ланцюг», коли люди, тримаючись за руки, утворюють ланцюг, аби об’єднати Україну та засвідчити її непоборність. Традиція зародилася у 1990 році: тоді між Києвом і Львовом вишикувалося близько трьох мільйонів людей. Це була одна з наймасовіших акцій у Центральній і Східній Європі.

День Соборності України – день, який символізує єдність земель України. Це одне з найважливіших свят нашої країни, яке підкреслює, що ми всі – це один народ і ніякі рубежі не зможуть нас розділити. З кожним роком воно набуває все більше символізму, адже саме зараз нам як ніколи потрібно об’єднатися заради майбутнього, заради незалежної, вільної України.

Вітаємо всіх українців з Днем Соборності!

Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреще.

Із Хрещенням Господнім пов’язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані.

Головний символ Водохреща – вода. Саме з нею у цей день пов’язані основні традиції та ритуали. Вважається, що 19 січня вона має особливу силу зцілення. Саме тому на Водохреще у всіх храмах, окрім святкової молитви, проводять освячення води. Це потрібно для того, щоб її могли забрати додому люди, велика кількість яких зранку йде до церкви. Цю воду можна пити, кропити нею оселю тощо. Освячена вода на Святий вечір та Водохреще вважається святою та цілющою. Хрещена вода зберігається впродовж року.

Ще одна невід’ємна традиція Водохреща – купання у водоймах, які до цього було освячено священником. Здійснюють його за будь-якої погоди – навіть у сильний мороз.
18 січня відзначають «Голодну кутю» або Другий Святвечір, коли віряни йдуть до храму святити воду та постують до першої зірки. Традиційно зі сходженням першої зорі сім’я сідає за стіл. Серед страв – кутя, вареники, борщ, пампушки, гриби.

До 18 січня традиційно господині прибирають домівку, викидають мотлох. Що символічно, адже Водохреще – це свято очищення від усякого бруду.

Одним із обрядів у цей вечір є щедрування – українські пісні з привітанням зі святами.

Ми вітаємо усіх, хто відзначає це світле свято! Бажаємо духовного зростання, любові, доброго здоров`я, мудрості, миру і спокою!

Набір іноземних студентів та студентська мобільність – одні зі сфер, на які найбільше вплинула пандемія COVID-19. Про те, які перспективи набору університетами студентів у 2021 році йдеться у звіті британського звіті рейтингове агентство QS Quacquarelli Symonds “Надія на майбутнє: як університети працюють на виявлення нових можливостей у 2021 році” https://info.qs.com/rs/335-VIN-535/images/Hope-for-the-Future-How-Universities-are-Identifying-Emerging-Opportunities-in-2021.pdf

Так, згідно з дослідженням, проведеним QS Quacquarelli Symonds, у 2021 році фахівці вищої освіти намагатимуться збільшити свої перспективи набору, дотримуючись урядових вказівок та суворого контролю безпеки.

Фахівці вищої освіти проявляють обережний оптимізм щодо набору іноземних студентів. На запитання, що вони думають про свої перспективи міжнародного набору на майбутній рік, багато опитаних були або дуже (7%), або дещо оптимістичними (38%), і трохи менше третини почувалися нейтрально (29%). Це підтверджує думку про те, що у багатьох університетах по всьому світу є почуття обережного оптимізму при плануванні циклів набору в 2021 році.

Джерело: Hope for the Future: How Universities are Identifying Emerging Opportunities in 2021 report.

Значна меншість була дещо песимістичною (19%), тоді як лише незначна частка була дуже песимістичною (8%).

Щоб розширити сферу набору студентів, опитаних фахівців вищої освіти запитали, чи прагне їх заклад урізноманітнити країни набору. Майже половина опитаних прагне урізноманітнити країни набору міжнародних студентів, 21% невпевнені і 17% розглядають цю можливість. Лише 11% виступають проти цієї ідеї.

Джерело: Hope for the Future: How Universities are Identifying Emerging Opportunities in 2021 report.

Зазначений аспект демонструє, що більшість установ відкриті до урізноманітнення країн набору студентів у 2021 році. Це може заповнити прогалини на ринку освітніх послуг, які спричинені обмеженнями коронавірусу.

На запитання, як уряди можуть допомогти установам та заохотити іноземних студентів навчатися у їхній країні, опитані обрали низку заходів. Найпопулярніший варіант – полегшення для студентів отримання студентської візи (56%). На другому місці – створення коридорів для подорожей із якомога більшою кількістю країн (48%), а на третьому – продовження часу, який вони можуть залишатись на роботі за після-навчальною візою (44%).

Іншим популярним заходом було надання більшої кількості стипендій для іноземних студентів (44%), що чітко співпадає із пріоритетами майбутніх іноземних студентів, як було показано в попередніх звітах про коронавірус QS.

Серед іншого – не підлягання іноземних студентів під дію карантинних заходів, коли вони прибувають до країни (21%) і полегшення процесу постійного проживання (18%).

Джерело: Hope for the Future: How Universities are Identifying Emerging Opportunities in 2021 report.

Як університети дивилися на зміни у наборі студентів у зв’язку із кризою коронавірусу у 2020 році?

Загалом криза коронавірусу негативно вплинула на набір інозмених студентів. 30% опитаних заявили, що набрали значно менше ніж очікувалося, тоді як 29% набрали трохи менше, а 27% набрали стільки іноземних студентів, скільки очікували.

Лише 6% набрали значно більше іноземних студентів ніж очікувалося, а 9% набрали трохи більше.

Джерело: Hope for the Future: How Universities are Identifying Emerging Opportunities in 2021 report.
Враховуючи широко розповсюджений і руйнівний характер кризи коронавірусу, той факт, що 27% опитаних побачили очікуваний рівень набору, а загалом 15% набрали більше, ніж очікувалось, є багатообіцяючим індикатором сили ринку міжнародних студентів.

Ті респонденти, які заявили, що набрали менше іноземних студентів ніж очікувалося, вказали на низку причин, чому це могло статися.

Найпоширеніші причини зменшення набору іноземних студентів:

• страх подорожувати (60%)
• відсутність можливостей поїхати до своєї країни (58%),
• небажання навчатися через Інтернет (43%)
• відтермінування навчання до наступного навчального року (43%)

Цікаво, що лише 16% опитаних фахівців вищої освіти вважали, що іноземні студенти хочуть поїхати до країн, які краще відреагували на кризу коронавірусу, ніж їхні країни. У наступному питанні респондентам було запропоновано припустити, яку частку своїх потенційних іноземних студентів вони “програли” іншим країнам, які краще справилися із цією кризою.

Відповідно із попередніми даними, 26% опитаних заявили, що 11-20% їх потенційних іноземних студентів могли бути “програні” іншим країнам.

Значна меншість (13%) обрали 71-80% та 81-90%, вказуючи на те, що частина установ вважає, що значний відсоток їх потенційних іноземних студентів вирішив навчатися в інших країнах.

Ще одним елементом, який змінився через кризу коронавірусу, була можливість проведення тестування з англійської мови. Оскільки персональне тестування більше не було доступне через соціальне дистанціювання, багато установ вирішили відмовитись від цих вимог або використовувати лінгвістичні програми (наприклад, Duolingo) для перевірки рівня володіння мовою. У той же час 18% опитаних набирали іноземних студентів без проходження мовних тестів.

Які стимули пропонують університети для заохочення вступу?

Одним із кроком, який зробили деякі заклади, було надання знижок на навчання

На запитання про те, чи пропонував їхній заклад знижки іноземним студентам, 25% опитаних фахівців вищої освіти відповіли ствердно. 45% дали негативну відповідь, а 30% були не впевнені.

Респондентів також запитали, чи не розглядають вони питання про зниження вартості навчання для нових іноземних студентів, якщо ті розпочнуть навчання в Інтернеті. 29% заявили, що розглядають це питання, 44% сказали, що не розглядають, а 28% були не впевнені.

Нагадаємо, МЗС представив сайт про Україну для іноземців, який популяризуватиме можливості навчання, інвестицій та подорожей в Україні. https://studyinukraine.gov.ua/navchajsya-doslidzhuj-investuj/

Міністерство закордонних справ України презентувало сайт UKRAINE.UA – цифровий портал про сучасну Україну для іноземних аудиторій.

До роботи над цим проєктом долучився, зокрема, і Український державний центр міжнародної освіти.

«Іноземці зможуть познайомитись із Україною онлайн, зацікавитися нею і згодом відвідати, інвестувати чи приїхати на навчання до нашої держави», — Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Сайт складається з трьох розділів:

• «Explore» («Досліджуй») — про туристичний потенціал України та найбільш популярні туристичні принади й маршрути;

• «Invest» («Інвестуй») — про можливості та переваги інвестування;

• «Study» («Навчайся») — про можливості навчання в українських вишах.

Сайт UKRAINE.UA виконаний у стилістиці єдиного бренду України UkraineNOW. Наразі він доступний лише англійською, але протягом 2021 року МЗС планує запустити французьку, німецьку, іспанську, арабську та китайську версії сайту.

➡️Увечері 13 січня, напередодні Нового року за старим стилем, українці традиційно святкують Щедрий вечір або свято Меланки.

🪄Традиція відзначати Старий Новий рік пов’язана з розбіжністю двох календарів: юліанського (“старого стилю”) і григоріанського (“нового стилю”).

Вечір з 13 на 14 січня називають Щедрим. Як і на святвечір перед Різдвом 13 січня готують святкову вечерю, яку ще називають “щедрою”. Вважається, що чим більше страв буде на столі, тим щасливішим буде наступний рік.

І оскільки сьогодні — свято Нового року, то це хороша нагода ще раз переглянути плани й цілі на наступний рік.

Серед наших планів — робити усе можливе, щоб:

🎓📝про українську вищу освіту знали в усьому світі
🧑🏻‍🎓👩🏽‍🎓іноземні студенти, які навчаються в українських вишах, отримували якісну освіту
✅🖥вступ до вишів був прозорим і диджиталізованим
🏆Україна була конкурентоспроможною на міжнародному ринку освітніх послуг

Тож нехай задуми та плани, які ми проектуємо у ці святкові дні, обов’язково здійснюються і стають реальністю🤩

Робимо #studyinukraine кращим💙💛