Міністерство освіти і науки України

Український державний центр міжнародної освіти

Меню
uk

Новини

Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки – видатної письменниці, перекладачки, фольклористки, громадської та культурної діячки.

 

Леся Українка – одна із найзнаменитіших постатей в історії української літератури. Після себе вона залишила велику літературну спадщину: віршовані та прозові твори, публіцистичні статті, переклади світової класики.

 

Цікаві факти із життя видатної письменниці:

 

  • – Справжнє ім’я Лесі Українки – Лариса Косач-Квітка

 

  • – Вже 5-річною дівчинкою Леся почала писати драматичні твори

 

  • – У 9 років написала свій перший вірш «Надія»

 

  • Володіла 11-ма мовами. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра

 

  • – Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки

 

  • – У 19 років Леся Українка написала для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних народів»

 

  • – Леся Українка не лише писала вірші, а й створювала нові слова, наприклад «промінь», «напровесні»

 

  • – На честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), який відкрили 28 серпня 1970 року

 

 

Нагадаємо, ЮНЕСКО разом з Україною святкує 150-річчя Лесі Українки.


25 лютого Україна відзначатиме 150-річчя від дня народження видатної письменниці, перекладачки, фольклористки, громадської та культурної діячки Лесі Українки. Разом з Україною ювілейний рік письменниці відзначатимуть усі держави-члени ЮНЕСКО.

 

Рішення щодо включення відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО ухвалили на 40-й сесії Генеральної конференції у листопаді 2019 року. Участь у конференції взяли 193 держави-члени Організації.

 

Секретаріат ЮНЕСКО висловив готовність поширювати інформацію про найважливіші заходи з нагоди святкування 150-річного ювілею видатної української письменниці на своїх веб-ресурсах, а також долучатися до святкувань.

 

З нагоди святкування ювілейного року письменниці ЮНЕСКО опублікувала на своїй сторінці статтю, присвячену життю і творчості видатної особистості “Леся Українка: шлях любові, боротьби і надії”. Публікація знайомить світ із постаттю Лесі Українки, що сприятиме приверненню уваги до її творчості та взаємному збагаченню культур.

 

Статтю можна прочитати англійською та французькою мовами:
Lesia Ukrainka: a path of love, fight, and hope: https://en.unesco.org/news/lesia-ukrainka-path-love-fight-and-hope
Lessia Oukraїnka : la voie de l’amour, de la lutte et de l’espoir: https://fr.unesco.org/news/lessia-oukrayinka-voie-lamour-lutte-lespoir


Новації в наборі іноземних студентів та особливості міжнародної діяльності закладів вищої освіти – про це йшлося під час семінару “Інтернаціоналізація вищої освіти: нормативно-правове регулювання процесу запрошення іноземних студентів для навчання в Україні”. Захід пройшов у Сумському національному аграрному університеті 19 лютого 2021 року.

Головний спікер семінару Олена Шаповалова, директорка Українського державного центру міжнародної освіти, розповіла про особливості запровадження Єдиної міжвідомчої електронної платформи щодо набору іноземних студентів до закладів вищої освіти України. Запуск цієї платформи уряд анонсував восени 2021 року.

За словами Олени Шаповалової, роботу е-платформи буде повністю автоматизовано, без будь-якого втручання. Кожен крок можна буде відстежити.

 

Так, абітурієнт самостійно реєструватиметься, обиратиме ЗВО і спеціальність, подаватиме необхідні документи виключно через е-платформу. Оператор ЗВО оброблятиме заявку та надсилатиме освітню пропозицію із зазначенням повної інформації про вартість навчання, проживання тощо.

 

Наступним етапом буде реєстрація запрошення, яке керівник закладу підписує електронним цифровим підписом через е-платформу. Після цього запрошення на навчання відображатиметься в кабінеті.

 

Олена Шаповалова наголошує, що вся комунікація ЗВО з абітурієнтом відбуватиметься виключно через платформу.

 

“Е-платформа – це найважливіша зміна процесу набору іноземців, і для того, щоб університет розумів як себе рекламувати, як працювати в нових реаліях, потрібно готуватися вже зараз. Щоб на етапі запуску платформи, який планується до осіннього набору 2021 року, мінімізувати труднощі для університету”, – повідомила Олена Шаповалова.

 

Володимир Ладика, ректор Сумського національного аграрного університету, д. с.-г. н., професор, академік НААН України, представив аудиторії міжнародну діяльність вишу, навчання іноземних студентів, а також окреслив перспективи міжнародної співпраці. Серед них – створення українсько-китайського коледжу у м. Сіньсянь, КНР.

 

“Інтернаціоналізація – одне з найважливіших питань розвитку системи освіти України і нашого університету зокрема. І я дякую, що обрали саме наш СНАУ платформою для проведення такого важливого заходу”, – зазначив Володимир Ладика.

Модератор семінару Сергій Курбатов, радник президії НАПН України, професор кафедри соціології КНЕУ імені Вадима Гетьмана, підсумовуючи, наголосив на важливості формування України як регіонального лідера в наборі іноземних студентів.

 

На завершення, слухачі семінару отримали сертифікати, а також відбулася церемонія вручення студентських квитків студентам із Китаю, які приїхали на навчання цьогоріч.

Прослухати семінар можна за посиланням.


“Міжнародна авіакомпанія України” інформує пасажирів про те, що  відкрито продаж квитків на рейси Київ – Делі – Київ та Київ – Ташкент – Київ. Із розкладом рейсів можна ознайомитись за посиланням.

 

Авіакомпанія нагадує, що на рейсах до Делі мають право подорожувати лише громадяни України, Індії, Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, Узбекистану, Бутану та Непалу, а також закордонні громадяни Індії та особи індійського походження, які є власниками паспортів будь-яких країн. Громадяни інших країн не прийматимуться до перевезення на зазначених рейсах.

 

Пасажирам також пропонують варіанти стикувань через місто Київ. Зокрема, власними та партнерськими рейсами МАУ можна дістатись з/до Одеси, Харкова, Львова, Дніпра, Херсона та Запоріжжя.

 

Особливу увагу слід звернути на рекомендації щодо подорожей та нові посилені заходи безпеки, що розміщені на сайті авіакомпанії.


19 лютого 2021 року о 10:00 відбудеться семінар “Інтернаціоналізація вищої освіти: нормативно-правове регулювання процесу запрошення іноземних студентів для навчання в Україні”. Захід пройде в Сумському національному аграрному університеті.

 

Йтиметься, зокрема, про запровадження Єдиної міжвідомчої електронної платформи

 

Головний спікер – Олена Шаповалова, директорка Українського державного центру міжнародної освіти.

 

Модератор – Сергій Курбатов, радник президії НАПН України, професор кафедри соціології КНЕУ імені Вадима Гетьмана.

 

Під час заходу передбачена сесія питання-відповідь. Участь у семінарі безкоштовна.

 

 


Китайський Новий рік є одним із головних свят у КНР та інших країнах Східної Азії. Його відзначають уже понад дві тисячі років.

Новий рік у Китаї – це свято возз’єднання зі своїми близькими та зустріч весни.  Нехай свято Весни подарує нові надії, тепло, натхнення, радість зустрічей, посмішки, буде продуктивним, успішним і здатним порадувати всіх нас!

Загалом у закладах вищої освіти України станом на 01.01.2021р. навчається 4031 студент із Китаю.

 

ТОП-5 вишів, де навчаються китайські студенти:

 

  1. 1. Київський національний університет технологій та дизайну
  2. 2. Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
  3. 3. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського
  4. 4. Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  5. 5. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова


Серед спеціальностей, які обирають студенти з Китаю для вивчення в українських вишах, лідирують:

  1. 1. Музичне мистецтво
  2. 2. Суднобудування
  3. 3. Філологія
  4. 4. Менеджмент
  5. 5. Середня освіта

 

Цьогоріч для абітурієнтів з КНР планується проведення експерименту з дистанційного вступу до Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

 

Ми щиро вітаємо всіх студентів із Китаю з Новим роком! Нехай цей рік буде успішним і щасливим!


 

Кабінет Міністрів України за дорученням Президента Володимира Зеленського готує Стратегію розвитку вищої освіти на наступні 10 років та план заходів щодо популяризації можливостей здобуття вищої освіти в Україні для іноземних студентів до 2025 року.

 

Про це Володимир Зеленський розповів під час виступу на форумі “Освіта України 2021: стратегічні цілі та пріоритетні напрями”.

 

«Ми будемо боротися за наших прекрасних студентів, за іноземних студентів, а українські виші повинні готувати конкурентоспроможних у сучасному світі людей», – наголосив Глава держави.

 

«Хочу запевнити – в особі Президента України наша освіта завжди матиме надійного союзника. Якщо завгодно – лобіста інтересів наших освітян. Я готовий зі свого боку допомагати в реалізації всіх ваших ініціатив, усіх ваших кроків, усіх реформ для розвитку української освіти», – повідомив Володимир Зеленський.

 

До розробки плану заходів долучився й Український державний центр міжнародної освіти.

 

Проєкт документа передбачає, зокрема, організацію рекламних кампаній, заходів для іноземної аудиторії, регулярне проведення освітньої виставки “Study in Ukraine” за кордоном, а також Українського форуму міжнародної освіти.

 

Нагадаємо, понад 50% іноземних студентів, що навчаються в українських вишах,  рекомендуватимуть своїм знайомим навчання в Україні


“Кожного разу, коли ми зустрічаємо когось відмінного від нас, ми повинні починати з того, що дивимося на себе”.

 

З 4 по 16 грудня для студентів Сумського державного університету відбувся міжкультурний проєкт: «Міжкультурні комунікації та лідерство: діалог для успішної співпраці». Тренерка та розробниця проєкту – Тетяна Майборода, викладачка університету.

 

Міжкультурна команда була представлена студентами-учасниками з України, Замбії, Нігерії, Туреччини, Гани, Анголи, Намібії та Індії. До того ж, це була міждисциплінарна команда – її склали студенти спеціальностей медицина, менеджмент, право та міжнародні економічні відносини.

 

Це був справді захоплюючий досвід, що розширює горизонти. Студенти отримали нові знання в галузі міжкультурних комунікацій та лідерства, зустріли нових друзів та здобули нові навички щодо розбудови успішного діалогу в інтеркультурних командах. Така робота спрямована на синергію, ефективне спілкування та взаєморозуміння, адже так ми зосереджуємо більше уваги на нашій подібності, ніж на відмінностях.

 

Окрім того, такі проєкти та семінари сприяють формуванню лідерів, які зможуть згуртувати спільноту Сумського державного університету, міста Сум і цілий світ, створити атмосферу взаєморозуміння в нашому міжкультурному середовищі.

 

 


29 січня в Україні вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки ціною власного життя зупинили наступ більшовицької армії.

 

Прихід до влади у Росії більшовиків у листопаді 1917 року становив загрозу для України. Вони прагнули встановити контроль над нашою країною. Зрештою, у січні 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну.

 

Цього дня у 1918 році на залізничній станції Крути в Чернігівській області близько 300 студентів вступили в бій з шеститисячною армією більшовиків. У нерівній битві багато студентів були вбиті, однак опір українців дозволив затримати наступ російських сил на Київ.

 

Про бій під Крутами довго не згадували. Лише в роки здобуття незалежності в Україні заговорили про подвиг студентів. На державному рівні пам’ять героїв битви почали шанувати з 2004 року.

 

У 2006 році на місці подій відкрили Меморіал пам’яті Героїв Крут. До 80-річчя подій під Крутами Національний Банк України випустив ювілейну монету. У різних містах України проводять заходи на честь пам’яті героїв, народні віча та реконструкції бою.

 

Трагічна загибель студентів під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

 


З’явився перший англомовний онлайн-курс про Україну «Ukraine: History, Culture, and Identities» (Україна: історія, культура та ідентичності). Його розробили Український інститут, Києво-Могилянська академія та студія онлайн-освіти EdEra.

 

Курс допоможе отримати базові знання про українську історію та культуру, розкриє роль України у європейській та світовій історії.  Він буде цікавим для іноземних студентів, що навчаються в Україні, потенційних абітурієнтів та всіх, хто хоче дізнатися більше про Україну.

 

Навчання на курсі «Ukraine: History, Culture, and Identities» є безкоштовним. Реєстрація за на платформі за посиланням Udemy: https://www.udemy.com/course/ukraine-history-culture-and-identities/

 

Онлайн-курс «Ukraine: History, Culture and Identities» складається з 5 модулів:

  • – Незалежна Україна
  • – Київська Русь у Середні віки
  • – Українські землі у Ранньомодерну епоху
  • – Україна в довгому XIX ст.
  • – Україна в XX ст.

 

Дізнатися більше про курс від організаторів, а також поставити їм свої запитання можна під час онлайн-презентації курсу – 28 січня о 16:00 на сторінці Українського інституту у Facebook: https://www.facebook.com/UkrainianInstitute